І знову по колу одне і теж саме. Я в котре кричу тобі про те, що треба прощатись, а ти не чуєш! ЗАЛИШ МЕНЕ, ПРОШУ! Так буде краще для нас обох! В твоєму житті буде багато таких як я, і всі вони будуть, як і я, псувати тобі життя. Для чого ти мучиш і мене і себе, якщо можна все просто відпустити! Поясни мені, для чого? Можливо, я тупа і недоганяю. Але я втомилась! Прошу, забудь мене, як страшний сон, ніби ти ніколи і не зустрічав мене! Припини дзвонити, писати мені. Припини кричати в трубку, що тобі мене не вистачає! ДОСИТЬ!!! Ти сильний, ти зможеш все, ти зможеш без мене. Все ж було нормально, поки ти не побачив мене! Випадково. Коли я просто ішла за гумкою! Так і зараз давай зробимо вигляд, що ми не знаємо один одного і будемо йти собі в різних напрямках! Я тебе прошу, забудь мене. Можливо, колись ми знову зустрінемось. Я не знаю, що буде потім, але знаю точно, що зараз, треба прощатись! Відпусти мене! ПРОШУ ТЕБЕ! МОЛЮ! БЛАГАЮ!