youaremylife

Мені потрібна розмова з вами!

знаєте що мене обрадувало?
у мене 5 математик на тииждень, а не 6

Ну що ж, привіт буденність. Коли я чекала Віку, я побачила знайому картину, як всі кудись поспішають, а маленьких бабусі або батьки ведуть кудись. Куди? В знання.

Я звичайно не повинна вбиватись ізза цієї осені, а тим більше школи, бо вчусь я навідмінно і буду так продовжувати. Як сказала Родригес "хто вона така, щоб я своє життя та ще й свій пост псувала цією школою хуйолою". Але я хочу подякувати всім! Особливо тобі! Ти привела з собою найбільші враження! Все літо - наше! Взагалом воно не просране, мене чогось подобається, чого? Все що я запланувала, все збулось, більшого не треба!! Ну школа то й школа. Ну і хулє? Нахуя 25 писати, що я так будускучатиулюбленіоднокласникиівабшєшколавсіхтаклюблюванлав, а 31 писати ятакхочуназадвлітошколахуйолавсітакіблядооднокласники.. Бляяяяяяя, бісяять от такі ублюдки! Але я люблю і те і інше, бо все рідне! Ладно, дякую велике тобі, літо, найкраще літо 2013. Чекаю тебе в 2014:* буваааай. Привіт, школо, я скучала) п.с. писалось з тел, багато помилок і немає ентерів, зрозумійте;3

я більше ніколи не буду дивитись фільми про расизм.
це жесть
я в захваті, але блін
песда рібята

мені погано у всіх смислових значеннях цього слова

люди, спасайте.

я не буду писати на стіні, як робить та тепешка
я зроблю це тут.
я думаю ти знаєш, що я тебе люблю більше всіх.
просто раніше у нас не було такого,
а тепер у нас є ціль. ти прекрасно знаєш яка
я тебе дуже люблю, моє літо пройшло нормально.
я рада, що у мене є ти.
просто люблю тебе.

і да, сльозкі капалі, я званю тібє і плачю
лєто заканчіваєтсья, ах
шож дєлать? напішу тобі про це на стєнці

лавкі лав

сукааааааааааааа, чого ж ви всі такі ахуєннінев.їбенні?
я всіх так хочу

я зрозуміла, що я люблю своє минуле.
воно напевно найкраще.
саме коли я була такою наївною, мені все здавалось найкращим.
але коли я підросла, я почала розуміти всі цінності життя, і як нам всім важко живеться.
я не кричу про те, що мені чогось не вистачає. навпаки, я кричу про те, шоб у мене забрали те, що у мене є. можливо хоч тоді я стану іншою, подивлюсь на світ очима, якими дивляться всі. в мене ніби щось не так. чогось я (одна) думаю, що так легко живеться, у всіх все добре, і бачу в людях лише хороше. хоча все все не так, як я бачу. чи то я така добра, чи то хтось хоче щоб я так бачила наш навколишній світ? але я сама не хочу так жити, мені не комфортно. не комфортно!!! я знаю, що тут шось не те. тут хтось добро змішав з гамном. але Н А Щ О ? якщо той хтось знав, що я здогадаюсь, що тут щось не чисто. це мені тепер найбільше гризе душу.

а зараз я хочу перейти на ліричну частину такого поста.
я дякую всім і всьому, що я маю і мала. у мене багато відібрали і багато принесли.
у цьому житті мені не вистачає лиш одного. батьківського тепла.
я, звичайно, люблю (обожнюю) свого другого тата (як називаю його я), але я б хотіла відчути як це, коли ти сидиш вдома, вчиш уроки або слухаєш музику, і тут приходить з роботи тато і питається як оцінки, що нового в школі, а потім цілує. цього в мене ніколи не буде, ах.
але у моєї дочки буде те, чого не мала я (а не мала я лише батька).

п.с. я не знаю про що цей пост, але срати
всім добра, котани: 3

як афігєнно обіцяти "брехати", а насправді не виконувати всі ці обіцянки ! нахуя? не спілкуйся тоді взагалі. а потім звинувачуєш нас в цьому. а як всі тебе кідануть і тобі не буде з ким гуляти, ти позвониш їй з словами "ти одна яка мене не кінула, всі кіданули.йдем гуляти". як так то тебе в 8 комахи кусають, а так ти гуляєш бляха з "своїми" до пізна. ну так тримати.