M E L O M A N I A

абсолютно чистий альбом.

ДАААА!

Не уявляю, що буде сьогодні, але воно буде

Сумерки, вже зовсім скоро я дочекаюсь вас.

Нарешті я побачу це.Зараз залишається лише чекати.

Чекати на це ідеальне життя, чекати дві години задоволення,

радості за героїв та сліз.

Пройшла половина тижня, і попереду легкі урокі.Все буде добре я в це вірю.Я сіла за вьюи з настроєм мінус нуль, декілька видалених постів і голосно Девід Гетта, і навіть вже погода з'явилася.В школі все як завжди, все те саме.Хтось стелиться під когось, хтось ставить себе вище за всіх, хтось тихо списує домашню, а хтось спішить в їдальню бо голодний або хоче когось 'несподівно' зустріти.Так завжди було, є та буде.

Вдома теж те саме, безпрервні повчання батьків та сестри.Все дуже класно.Вже прийшла мама, і мені треба ховатись.

Все йде, все минає, точніше всі минають.Вже я почала замислюватись що я прожила цих 15 років марно.Іноді хочется перелистати все на початок, і прожити його заново.

Ненавиджу розчаровуватись в людях.Останніми днями це відчуття чекає мене на кожному кроці.Як прикро.Як прикро. А давай декілька слів про тебе?З кожним днем я все більше знала який ти.Так про тебе пишуть на кожному другому знайомому блозі.Але це не робить тобі честі.Вдома ти один, а при друзях інший, ти як собачка виконуєш їхні забаганки не помічаючи цього сам.Коли ти виконуєш їхні команди, ти не помічаєш інших людей.Та їхні почуття.Це найжахливіше, що можуть відчувати ті інші люди.Хочеться просто сказати-Якого біса ти таке робиш?якого біса ти вдома нормальний? Але але але.