@kattrinepirs
KATTRINEPIRS
OFFLINE – 23.04.2020 13:52

Kettrine's Life

Дата регистрации: 09 августа 2013 года

Я очень не простой человек со мной иногда трудно, но те кто меня любят справляются. Вся моя жизнь это кино между комедией и драмой в котором как мне кажется нет конца и нет фантастики или чего-то волшебного.Знаете каждому хочется сказки а мне особенно прохладными осенними вечерами я мечтаю что в этой жизни все еще будет нужно только верить обезательно будет…
VK http://vk.com/kattrine_pirs

Я не была так счастлива давно. Рядом с тобой мне хочется жить дышать делать приятные сюрпризы неожиданные поступки рядом с тобой я просто люблю и не задумаюсь ни о чем. Когда ты прикасаешься ко мне меня перетряхивает мурашки по коже захватывает дух эти ощущения нижчем не сравняться. Что вызывает у меня приятные мурашки по коже?То, что вкуснее за все сникерсы на свете и приятнее любой награди. То, что не сравнится с птичьим полетом, не сравнится ни с одним видом деятельности. Прикосновение рук мужчини, выбранного мной, его нежные объятия и поцелуи. Вот что является приятнее на свете.Когда мы оставались наедине ты открывался мне с другой стороны ты не пытаешься быть лучше всех ты не пытаешься всех строить и быть старше ты просто тот кто ты есть на самом деле еще ​​тот немного ребенок которий меня очень любит хоть и не умеет правильно показывать свою любовь.Если даже мы не будем вместе я запомню тебя именно таким, каким ты был когда мы наедине только ты и я и больше ни души. Мой маленький ребенок которого я вечно буду прощать и любить чтобы ты не натворил.

В жизни каждого есть такой человек, который не поддается логике, законам и принципам. Ты отлично понимаешь, что нет с ним будущего, семьи, счастья. Только боль, бесконечные разговоры и приступы какой-то неконтролируемой животной страсти. Ты гадаешь, любовь ли это, дружба, просто привычка. Отпускаешь. Думаешь, что забыла, удаляешь все номера, сообщения и фотографии. А потом какой-то глупый сон или ночное смс и ты уже думаешь об этом человеке, вспоминаешь эти короткометражные моменты вашего «мы», но еще борешься. Так отчаянно и старательно, будто брестская крепость где-то внутри тебя и никак нельзя сдаваться. Почему-то, когда он звонит, ты бросаешь все, и в омут. В этот запах еле уловимый, в эти руки с тонкими пальцами, в эти усталые карие вечно лгущие глаза, сообщения в контакте и ночные пьяные звонки, время на твоих часах, его, целуешь в висок, знаешь, что еще чуть-чуть и все. Но тем не менее, идешь до конца, до последнего шага. По ночам все, как в красивой книжке. А ты кожей чувствуешь эту обреченность. Ведь когда-нибудь, все равно, придется выбирать. Все начиналось с ничего. Ничем и закончилось. А то, что в промежутке была буря, уже не имеет значения.

Найбільшу біль нам приносять наші спогади.Дуже важко згадувати як все починалось наче метелики в животі ці мимовільні посмішки, сором'язливі погляди і випадкові дотики коли мурашки по шкірі просто від того що людина поруч просто тому що тобі комфортно з нею поряд.Нажаль немає ні у серці ні у пам'яті кнопки DELETE якби ж все було так просто…Важко і боляче чути від людини яка дорога серцю що ти в її житті не займаєш ніякого місця, ти просто нічого не означаєш для неї.Пройде час звісно забудем і можливо потім згадаєм навіть з посмішкою, але зараз відпустити забути найважче… Коли буду щаслива ти повернешся як завжди і відчуєш як воно без мене, не з тобою але буде занадто пізно. Ти хотів свободи, ти її отримав насолоджуйся коханий!

Я тебе люблю але це нічого не змінює ти маєш іншу як важко це усвідомлювати а як важко про це дізнаватись тепер зрозуміло чому ми не могли бути разом і це не тому що тобі не потрібні відносини а це тому що тобі не потрібна я! Пора змиритись що ти виріс і не будеш вічно любити мене одну і моє місце замінить інша!

Так, я вірю в кохання, але не "вічне".
Я захоплююсь впливом цього почуття на людину.А чи знаєте ви, що Наполеон почав служити у війську заради того, щоб купити будинок мрії Джозефіни, в яку був закоханий.Люди, які служили у війську отримували певні привілеї.Звідси й почався його життєвий шлях.
Кохання - це щось надто суб'єктивне.В кожного воно зароджується по-своєму.Рахую тут все залежить від ініціативності самої особи.Я, особисто, не змогла б проявити симпатію, не відчуваючи її до себе.Однак мене оточує велика кількість дівчат, які можуть любити і битись за своє кохання…Шкода чи на щастя, це для мене незрозуміло.Я хочу відчувати себе леді, про яку турбуються і намагаються оточити романтичною атмосферою.
Я не можу перестати вважати, що битись за стосунки повинен тільки чоловік або хлопець.Сучасна рівність цього обов'язку мене обурює.
От я ніяк не можу зрозуміти чому сачасні жінки так хочуть стати феміністками.Навіщо бажати стати тим, ким ти від самої природи не здатен бути?
Дівчина, як і жінка - це ніжна слабка істота, яка потребує любові, опіки, радості, захисту.Вона не створена для того, щоб виконувати дії, які забов'язаний виконувати чоловік.

KATTRINEPIRS

Самые популярные посты

8

P.S. Зачем я к тебе возвращаюсь......

В жизни каждого есть такой человек, который не поддается логике, законам и принципам. Ты отлично понимаешь, что нет с ним будущего, семьи...

7

Тема кохання чи буває воно насправді вічним?

Так, я вірю в кохання, але не "вічне". Я захоплююсь впливом цього почуття на людину.А чи знаєте ви, що Наполеон почав служити у війську ...

5

Я тебе люблю але це нічого не змінює ти маєш іншу як важко це усвідомлювати а як важко про це дізнаватись тепер зрозуміло чому ми не могл...

5

Тобі єдиному назавжди...

Найбільшу біль нам приносять наші спогади.Дуже важко згадувати як все починалось наче метелики в животі ці мимовільні посмішки, сором'язл...

5

Неделя счастья стоит розлуки*

Я не была так счастлива давно. Рядом с тобой мне хочется жить дышать делать приятные сюрпризы неожиданные поступки рядом с тобой я просто...