Так, я вірю в кохання, але не "вічне".
Я захоплююсь впливом цього почуття на людину.А чи знаєте ви, що Наполеон почав служити у війську заради того, щоб купити будинок мрії Джозефіни, в яку був закоханий.Люди, які служили у війську отримували певні привілеї.Звідси й почався його життєвий шлях.
Кохання - це щось надто суб'єктивне.В кожного воно зароджується по-своєму.Рахую тут все залежить від ініціативності самої особи.Я, особисто, не змогла б проявити симпатію, не відчуваючи її до себе.Однак мене оточує велика кількість дівчат, які можуть любити і битись за своє кохання…Шкода чи на щастя, це для мене незрозуміло.Я хочу відчувати себе леді, про яку турбуються і намагаються оточити романтичною атмосферою.
Я не можу перестати вважати, що битись за стосунки повинен тільки чоловік або хлопець.Сучасна рівність цього обов'язку мене обурює.
От я ніяк не можу зрозуміти чому сачасні жінки так хочуть стати феміністками.Навіщо бажати стати тим, ким ти від самої природи не здатен бути?
Дівчина, як і жінка - це ніжна слабка істота, яка потребує любові, опіки, радості, захисту.Вона не створена для того, щоб виконувати дії, які забов'язаний виконувати чоловік.