Найбільшу біль нам приносять наші спогади.Дуже важко згадувати як все починалось наче метелики в животі ці мимовільні посмішки, сором'язливі погляди і випадкові дотики коли мурашки по шкірі просто від того що людина поруч просто тому що тобі комфортно з нею поряд.Нажаль немає ні у серці ні у пам'яті кнопки DELETE якби ж все було так просто…Важко і боляче чути від людини яка дорога серцю що ти в її житті не займаєш ніякого місця, ти просто нічого не означаєш для неї.Пройде час звісно забудем і можливо потім згадаєм навіть з посмішкою, але зараз відпустити забути найважче… Коли буду щаслива ти повернешся як завжди і відчуєш як воно без мене, не з тобою але буде занадто пізно. Ти хотів свободи, ти її отримав насолоджуйся коханий!