kiss me,please

останім часом мене люди шокують все частіше. ну ти ж, блядь сука, все вирішуєш за мене.ну умнічька, розуму нуль. не трогай мене більше ніколи, нічого я тобі не скажу, не лізь у моє життя.
ну ти й криса, я розчарована, дуже, невже є такі паршиві люди, бридко дивитися в твою сторону. противна мені, не можу більше з тобою спілкуватися. як я ще досі могла говорити з тобою, гуляти. мене а ж тошнить від цих думок. ужасне ти створіння, навіть людиною не можу тебе назвати.

тільи що у мене було таке собі чаювання. дякую за цю прекрасну атмосферу, частіше б так сиділи і сіялись. цих пів часа пройшли не замітно, жаль що мені треба було іти, але ж це останній раз так сидимо.

зараз у мене стільки енергії, божее, давно в мене такого чудового настрою не було, хоча сьогоднішній день мов бути дуже завантажений, але я встигла все що хотіла. мене це радує.
а зараз я готова звернути гори, зовсім не хочеться спати.
прекрасна ніч, надіюсь ранок буде ще кращий.

прошу не покидай, навіть якщо так хочеться,
останься і будь зі мною, я знаю, що зможеш.

ох, день чудовий, встала рано, навіть дуже рано.
була в школі, це не похоже на мене, прийшла разом із подругой, підтримати.

добре погуляли.
хлопці чудово зіграли у футбол, повниш"може я вийду? "
і вони по єврейські щитають, ахахах
а потім ми танцювали, голубціі, на вулиці, дурні.
а ще, я тепер точьно знаю, що Луцьк, це дуже маленьке місто.
і твій ВЛАД, тепер це всі знають.
наші історія, про різні ситуації, ахаха.
ще повторим.

п.с. це судьба!!!
всім хорошого вечора:*

в середині у мене все горить, важко дихати, кожне слово, крок, все плутається в голові.
не знаю що робиться, просто іду кудась, падаю в прірву. Ніщо мене не спасає.
не має точки, до якої я б ішла. все важко дається, якби я не хотіла, щоб не робила. все не так, кожний мій рух, пригнічує мене. згораю у своєму ж вогні, що запалила.
не вірю я собі, що падаю духом, ні, це все не так має бути, не зараз.
я знаю, що все налагодиться.

Знаете, когда то мы все станем взрослыми и уже не будет у нас плохих привычек, не будем ссориться с родителями. У нас будет своя семья и дети. Некто за нас не будет решать наше же проблемы, уже некто не будет заставлять нас учиться. Мы будем сами зарабатывать, по этому перестанем тратить деньги на всяческую фигню. Мы станем взрослые. Не сможем бегать, как дурные по магазину, потому что будем зависеть от мыслей других. И не сможем кричать, когда нам захочется, танцевать на остановках, бегать и падать в снег. Мы будем взрослые, это много от чего нас ограничивает. Придется показывать пример своим деткам. Будем ходить на роботу. Все станет повседневное. Мы станем взрослые.

доброго дня, у мене все чудово.
зовсім не давно, я їздила в Львів, мій тато шукає собі житло, йому дали нову роботу і він переїжджає.
вже куча планів на наступний тиждень канікул, надіюсь ніщо і ніхто їх не зіпсує. чекаю понеділка, дуже вже скучила за тобою.
вчорашній дзвінок мене порадував, не очікувала, було приємно тебе почути.
всім хорошого дня

чесно кажучи, не дуже вразив. можна дивитися.
я думала буде набагато краще, не хватає витівок, але щось новеньке є.
звичайно, я чекала більшого від фільму, якось мало всього було.хоча деякі моменти були смішними, навіть дуже. отже, дивіться люди..

Після переїзду з сонячної Каліфорнії в штат Мен напередодні Різдва, восьмирічний Фінн і наймолодша дитина в сім'ї, дуже незвично і стурбовано відчуває себе в новому будинку. Йому здається, що жахливіше особняка просто і бути не може. Будучи переконаним в мешкання тут потойбічних істот і заради безпеки своєї родини, він готує пастки, в які обов'язково повинні догодити злісні примари. Залишившись у будинку наодинці зі своєю сестрою, малюк умудряється активувати свої складно влаштовані механізми, в які потраплять зовсім не привиди, а купка грабіжників.