be happy

Хочеться зустріти чудового хлопця. Не якогось посереднього студента, якому стосунки потрібні лиш для розваги, а хлопця, який мене дійсно поважав і щиро турбувався про мене, помимо простої симпатії.
Хочеться людини, яка мене розуміла б і підтримувала. Яка б допомагала вчитися і перевіряла мене. Якій б не було начхати на мої справи. Яка була б у моєму серці, думках і поруч.
А помимом того, щоб він був безперечено до біса симпатичним та розумним, із гарним голосом і приємними манерами.

……………будую собі фальшиві та неіснуючі ідеали.

Джалапіта вірив слову. А слово взяло поламало Джалапіті всі кісточки, всю душу, викинуло в кадовб і змішало Джалапіту з цементом і брудом. Бідний Джалапіта лежить, подертий на шматочки, а невірне слово ходить, приспівуючи: "Джалапіта нерозважний, хіба можна вірити слову".

Сьогодні середа.
Середа - мій улюблений день, серед цих чортови будней. Чому?
Тому що середа означає, що залишилось вчитись меншу частину тижня. Середа - це день, коли мої уроки легкі, і їх мало. Середа - це день, коли вранці я дивлюся новечу серію Доктора Хауса, яка дає мені натхнення та сарказм на весь день.
Я люблю середу.

Зате я не можу дочекатися весни. Коли все розцвітає, двіновлюється. Коли все цвіте, і все прекрасне. Коли відчуваєш аромат весни у повітрі. КОли хочеться гуляти, коли хочеться жити. Весна мене розуміє. Весною я змінююся.
А ця огидна зима не тільки вбила природу, а й вбила людину в мені.
До весни залишилося 2 суботи. І я з великим очікуванням її бажаю.

Як я не люблю зиму. Навіть ранки не люблю. Ледве відкриваю очі, розумію, що сташенний холод навкруг, не хочеться вставати абсолютно. Саме тому я вже перестала ходити на перший урок, тому що задовго валяюся у ліжку.
Це нестерпно. Я ненавиджу себе таку. Але що вдієш, коли зима.. іншого виходу нема.

Моя мама інколи каже, що я вдячна їй тільки за гроші, які мені дають на розходи. Звісно це говориться під час сварки або суперечки, і говориться несерйозно, а згарячу. Але смисл того, чого я безмежно кохаю мамусю набагато шлибше. По-перше, я вдячна мамі за те, що вона мене народила. По-друга, народила здоровою, я маю на увазі, що я вмію ходити, вмію говорити, можу бачити, чути і сприймати оточення. Коли я дилювся на людей, у яких відсутній якийсь орган чуття, чи коли ви не вміють сприймати те, що коїться навкруги у мене виникає неймовірна жалість до цієї людини. Безмежна і непокірна. А по-третє, я вдячна мамусі просто за те, що вона є. І кожного дня намагається мені якось допомогти. За те, шо вона - моя опора. З Днем Св. Валентина, мамуся. Моя любов для тебе ♥

Музика і любов — стихії космічні?

Пам’ять фіксує, а душа бачить.

Душа летить в дитинство, як у вирій,

бо їй на світі тепло тільки там

Купідон стріляв не в геніталії, а в серце.

ішли на смерть, а забігли в безсмертя.

от дивна штука ця - життя: ти спокійно снідаєш та слухаєш музику і навіть не підозрюєш, що у цей момент хтось може мріяти про тебе, хтось хотіти тебе, хтось надіється піти гуляти, щоб тебе побачити, а хтось навпаки тебе проклинає і бажає найгірших днів, найжахливіших годин. а ти всього лиш снідаєш.. і всього лиш насолоджуєшся музикою.

ви знали, що в Китаї люблять зранку замість фізичної розминки читати? незважаючи навіть на дощ китайці сидять на лавці вранці під зонтиком і читають. а ще від читання втрачаються калорії.

кожна пісня має огидну звичку - закінчуватись.