be happy

Мені так не хватає часу. Навіть зараз дивлюся Поліглот для вдосконалення англійської і пишу це. У наступну суботу ЗНО, потім ще 2. Хвилювання і руки трісуться. Жахливе відчуття. Чогось здається, що я нічого не знаю.

Хочеться писати більше сюда. Написати всім листи. Але просто не вистачає часу. Хочеться опублікувати всі ті цитати та думки, що занесла до блокнота, but i cannot !

я глянула на годинник - а там 0:00, я почала загадувати бажання. і як тільки в моїй голову прозвучала остання буковка цього бажання годинник показав 0:01. так тепло стало.

щиро надіюсь, що це дійсно щось означає^^
^ _ ^

Серіали забирають у мене всі сили і натхнення. Це пригнічує. Треба зав*язувати.

Мене дужен непокоїть питання *миру* між Росією і Україною.
І мене дуже обурює те, що росіяни вважають, що Україна їхня територія, їхня рабиня, в той час, коли Москва була заснована українцем, а перша згадка про неї у київському літописі. Вибачте звісно, але це дивно ж. Хто чия ще ?

А ще так розчарувала нинішня погода. Дощ, мряка і на вулиці темно. Я в такий час не можу ні про що думати, не можу зосередитися і немає настрою. Як ж це пригнічує: (

Я вчора писала, що Великдень - моє улюблене релігійне свято.
Але я розчарована стаю з року в рік все бульше.
Через те, що цей вранішній похід до ццеркви стає.. як то у нас кажуть *випендрьожкою*. Так.. піди і покажи на все місто, що у тебе нові чобіточки чи пальто. А мої ровесниці у коротесеньких спіднечках. Хіба це правильно?
Я не є затятою християнкою. І я до церкви практично не ходжу. Але я такого асбмлютно не одобрюю. Для чого таких лишніх понтів? Для чого пафос?

1. Книги розширюють наш світогляд та збагачують мову. Хоча б одна художня книга на місяць суттєво покращить ваші розумові здатності.

2. Книги змушують задуматись над вчинками їх головних героїв та оцінити власне життя – чи все, що ми зробили, було правильним?

3. Книги чудово розвивають уяву. А з сильною уявою натхнення до будь-чого з’являється набагато легше.

4. Книги викликають емоції – і що саме приємне, їх захочеться переживати знову і знову, навіть якщо ви вже знаєте всю історію.

5. Вдалі книги залишаються не лише на полицях, а й у пам’яті, мотивуючи нас на зміни у власному житті.

а ще ми навіть не стараємось робити своє життя цікавішим. ми скаржимось на недостаток грошей, уваги, на відсутність коханих, успіху, розуму чи пригод. але навіть не стараємось це виправити. не підінмаємо свій лінивий зад з дивана, і не влаштовуєм своє життя краще. в цьому і проблема, шановні.

ми занадто багато скаржимся на життя - це наша найбільша проблема.

я дуже двояка людина.
я до біса закомплексована та закрита в собі,
і в той же час щира і відкрита, розкута із деякими особами.
а ще найголовніше,
що більш за все я хочу бути саме закритою в собі.
не божевільною
вірніше, божевільною по-своєму.
але не обзбашеною,
не такою що іде по вулиці, сміючись, та чхаючись на оточуючих,
раніше я такою була,
а тепер стараюся не бути.
стараюся бути якось закритою в собі.
закритою від друзів, світу, часто від себе самої.

стільки гарних ідей приходило до мого мозочку впродовж дня.
але не встигала записати,
і вони, на жаль, пішли у небуття. (

гуд найт, евріван.
знаю, що багато хто цікавить журналістикою,
але ніхто не має спеціально-оригально-унікально-корисних сайтів,
для тих, хто цим захоплюється.
зі всякими-різними термінами, порадами, статтями, прикладами та діленням досвіду?

у нашій школі проводять дивні тренінги по алкоголізму, які всіх невимовно дратують. проте одне єдине із їхньої лекції мене вразило. одна цитата. я її перефразую, але зміст явний: *викинь із свого життя слово *ні*. викинь назавжди. світ цього не розуміє. бог цього не розуміє. *
і хоча б як глибоко у печінках не сиділи ті сектанти, але я постараюся викинути це слово.

от хочеться встати, вийти на вулицю, і щоб зі мною обов*язково трапилися пригоди, проя кі не соромно було б написати пригодницький роман, чи романтичн-плаксиву книгу про любов. хочеться, щоб дійсно знайти те мереживо подій, і закрутитися у його вирі. проте, велике розчарування спіткає тоді, коли ти вийдеш на вулицю - і нічого не трапиться… світ не зміниться, ти не змінишся.

прискорбно, це коли друзі кажуть, що ти стала занудною та закритою в собі.