иллюзия реальности

насправді у мене залишилось до тебе лише декілька запитань. і все.
дивно, що почуття пройшли. і навіть по-п*яні, намагаючись віднайти хоч капельку від них, я не змогла.
ми можемо поговорити?

якийсь такий дивний стан. відчуття, ніби все довкола - неправильно і не так, ніби я живу якесь не своє життя. сама до кінця (читати: зовсім) не розумію цього.
_
дуже дивно для мене не мати об*єкта симпатій. незвично.
_
хочу друга-хлопця. мені необхідно це саме тут і саме зараз.
_
а ще спочатку дружба, потім стосунки. хоча, було б з ким, насправді. із кола знайомих не цікавить взагалі ніхто.
_
потреба нового.
_
не хочу на навчання.

Теперь я понимаю, что значит «перегореть».
Именно это со мной произошло. Я перегорел. Что-то во мне погасло, и все стало безразлично. Я ничего не делал. Ни о чем не думал. Ничего не хотел. Ни-че-го.

Анна Гавальда. 35 кило надежды

неодноразово помічала своєрідні "спалахи" по відношенню до мене, але вони ніколи не переростали у щось більше. це завжди було ніби в цю секунду - ти моє все, а в наступну я ледь згадую твоє ім*я.
а я від всього чекаю глибини і у всьому її шукаю.

— А что бы ты хотела на завтрак?
— Чтобы меня любили.

я хочу нічого не робити, але щоб усе було зроблено. і от саме через таку слабкість свого характеру дуже часто злюсь на себе.