Это просто Вьюи блог

Привеееееет) https://extraterestrials.viewy.ru/

надеюсь тьі на долго)

Рим. Испанская площадь. Октябрь 2011 года.

на фото я с сестрой (я блондинка)

одно вьібрать не смогла

Я лежала на дивані ногами догори. Алекс сидів у кріслі. Ми дивились якийсь фільм, принаймі пробували, допоки він не почав кидатись в мене чипсами.

Єнні: Дивний спосіб мне нагодувати, не знаходиш?

Він повністю проігнорував мою репліку і знову кинув в мене чипсами.

Єнні: Знущаєшся?

Алекс мовчки встав з крісла, сів поруч. Піднявши чипсину він поклав її до рота і голосно розкусив.

Алекс: Відчини двері.

Я саркастично підняла брови. Сівши нормально я подивилаь йому у вічі. Ніякої реакції, все так же продовжував їсти дурацькі чипси. Ну і ладно. Я не відчинятиму двері, нехай сам іде. Проте він і не збирався нічого робити. Втупившись у телевізор, який до речі ще хвилину тому його зовсім не цікавив, він знищував чипси одну за одною.

Алекс: Тобі так складно?

Єнні: Чому я повинна це робити? Хата твоя, я тут не живу.

Алекс: Ти жінка.

Чудово. Просто чудово. Скинувши рукою трекляту пачку чіпсів я пішла відкривати двері, проклинаючи все, що бачила. А за дверима - неочікуваність. Патріік. Жодного разу не бачила його до цього моменту в живу, але мільярди раз розмовляла з ним по ову та скайпу. Я його не спізнала, ніколи б не подумала, що реальний Патрік на стільки відрізнятиметься від «комп’ютерного».

Патрік: Малааа.

І обнімашки-обнімашки.

-Ну, як нічка? – почувся голос Алекса з кімнати.

Патрік: Як на мене слабо. Я ще не накурився, не проснувся в чужому ліжку, чи поліцейському відділку. До речі я Патрік.

Він протягнув руку. Я розсміялась.

Єнні: Я вже зрозуміла.

Мені не хотілось повертатись в кімнату до Алекса тому я пішла на кухню, випити стакан води. Просидівши на кухні хвилин п’ять, я вирішила все-таки почтить их своїм прісуцтвієм.

Коли я повернулась до кімнати Алекс знову сідів на кріслі, а Патрік лежав на підлозі. Чипси все так же розкидані валялись на підлозі. Чудово, вкотре подумала я.

1. Мне нравится, когда засыпаешь – ты представляешь в воображении ту комнату, в которой ты лежишь. И думаешь «Вот тут тумбочка, в метре от меня стол. На стене картина… и так далее». А когда открываешь глаза – оказывается что ты «ощущаешь» комнату совсем по-другому, нежели в своем воображении… хотя все предметы на месте. Просто чувство.

2. Мне нравится вредничать на Интернет-форумах. Когда кто-нибудь строит из себя умника в той сфере, где ты ориентируешься гораздо лучше него. И ты, такими скупыми, рублеными и жутко содержательными фразами, так – На! На! Нааа!!! – втыкаешь его и ставишь на место.

3. Мне нравится все-все наркоманское, но мне не нравятся наркоманы. Наркоманские фильмы, наркоманская музыка, наркоманские мысли, наркоманская одежда, наркоманский распорядок дня.

4. Мне нравится, когда ты едешь последним автобусом до конечной, через весь город, почти ночью… когда нет никакой суеты на дорогах, водитель не матерится, кондуктор не объявляет остановки, а сидит и курит прямо с салоне.

5. Мне нравится, когда ты опаздываешь на встречу, торопишься, потом почти бежишь – а в итоге ты и тот человек, с которым встреча – сталкиваетесь у входной двери.

6. Мне нравятся собаки, когда они сытые и все равно виляют тебе хвостом. Это очень искренне.

7. Мне нравится, когда люди мыслят одинаково. Когда им в голову приходит одна и та же мысль, причем странная, нелогичная и абсолютно беспочвенная.

8. Мне нравится писать вот такие тексты. Они графоманские, без сюжета и вообще тупые. Но их всегда можно потом открыть и дополнить парой предложений.

1

никогда мне не надоест

better, it surely
it don't fall out
said,
i live low
i lisp, i die
sugar shooting
bled with deadbeats
only crawl
so your sad eyes
quite christian
blood

2

цю точно не забуду, та сама, яку А. спів, коли вперше його побачила

-I met her in the street and she said

you're looking kind of weak and I said

I don't care…

3

tonight tonight
There’s a party on the rooftop top of the world

4

5

Je veux d'l'amour, d'la joie, de la bonne humeur,
Ce n'est pas votre argent qui f'ra mon bonheur,
Moi j'veux crever la main sur le coeur papalapapapala
Allons ensemble, découvrir ma liberté,
Oubliez donc tous vos clichés,
Bienvenue dans ma réalité.

6

Bounce Bounce baby, Bounce back to me (You don"t need this)

7

God save the queen her fascist regime
It made you a moron a potential H bomb !

8

Hello, hello, hello, how low?

9

Baby you light up my world like nobody else
The way that you flip your hair gets me overwhelmed
But you when smile at the ground it aint hard to tell
You don’t know
You don’t know you’re beautiful
If only you saw what I can see
You’ll understand why i want you so desperately
Right now I’m looking at you and I can’t believe
You don’t know
You don’t know you’re beautiful
Know
But that’s what makes you beautiful

Знакомтесь - Пуся.

пушистая задница, которая не дает мне спать по ночам)

https://1donelove.tumblr.com/post/14975089461

моє повне ім’я Анастасія, але всі (з невідомої мені причини) придумують собі нові скороченя і якісь авторські неологізми, які іноді ніяким чином не пов’язані з самим іменем.

людина настрою, воно скаче саме по собі і зі мною не рахується

я папуга-параноїк

спілкуюся з дуже різними, абсолютно не схожими один на одного людьми.

ненавиджу коли хто-небудь торкається мого волосся.

я займалась кінним спортом.

одного разу вночі я сиділа на стільці й дивилася в стіну. кілька годин. в повній тиші.

я дивлюсь різні фешн шоу. (всі. Останнє, до речі, Victoria's Secret Fashion Show 2011, яке просто неперевершене.)

варто хоч трохи урізати мій особистий простір, я стаю злісною сучарою.

я вегетеріанка (протягом останніх трьох років).

___________________________________________________________________

мое полное имя Анастасия, но все (по неизвестной мне причине) придумывают себе новые сокращений и какие авторские неологизмы, которые иногда никак не связаны с самим именем.

человек настроения, оно скачет само по себе и со мной не считается

я попугай-параноик

общаюсь с очень разными, совершенно непохожими друг на друга людьми.

ненавижу когда кто-нибудь касается моих волос.

я занималась конным спортом.

однажды ночью я сидела на стуле и смотрела в стену. несколько часов. в полной тишине.

я смотрю различные фэшн шоу. (Последнее, кстати, Victoria's Secret Fashion Show 2011, которое просто непревзойденное.)

стоит хоть немного урезать мое личное пространство, я становлюсь злобной сучарой.

я вегетерианка (последние три года).

єдина причина чому я так наполегливо вчилась останній місяць-два, це не кінець року, зовсім ні. ця махінація для того, щоб викинути тебе з голови разом зі всім.

а ти зіпсував під три чорти мій план своєю появою ні звідки. серйозно, Алекс, скільки можна вже мене мучити? просто зникни накінець. або здохни. не знаю роби що хочеш, тільки не нагадуй про себе більше. У мене шлуночкова екстрасистолія від тебе.

Я стояла злегка спершись на стіну. В мене крутилась голова. Чесно кажучи, мене всю просто трясло. Я ніколи в житті ще так сильно не хвилювалась і наврядчи буду. Я прийшла здається на годину раніше, а все через бісове хвилювання. Я дико боялась запізнитись, в той день важливішого чим ця зустріч не існувало нічого. Та не тільки в той день.

В загальності ситуація до абсурдності смішна. Коли я почула, що ти збирався приїхати – ледь з розуму не зійшла, так не хотілось цього. Саме НЕ хотілось. Проте, коли почула дату приїзду ой ой. Ти собі навіть уявити не зміг би як я хотіла цієї зустрічі. В думках я напевне разів зо триста переуявляла як це виглядатимиме. І жодного разу не вгадала.

І ось я стою обпершись на стінку. Сумка валяється десь поруч, руки трясуться, очі сльозяться, а подумки: « Візьми себе у руки, ідіотка». Я побачила тебе здалеку. Не зважаючи на всі твої зовнішні зміни, повадки залишились тими ж. Знаєш, я завжди ненавиділа себе за свою реакцію на тебе і присягаюсь мої таракани ненавиділи мене також.

Ти підійшов мовчки. Усміхнувся. Господи, я ладна віддати усе за цю усмішку. Навіть згадуючи мене трясе. Таке взагалі реально? Ми дивились одне одному в очі, напевне, вічнісь поки ти нарешті не розкинув руки і промовив:

А: Ну іди до мене, моя маленька.

І я розтанула. Як чортове масло на чортовій сковорідці. Ну хіба так можна?

мне тут лет 6 наверное, может 7. кстати одна из немногих фотографий где я одна, и видно меня нормально.