J.S.

Ни о чем не жалей, все не случайно.

вся наша проблема, девочки,
в том, что дуры мы наивные

1. Живите настоящим
2. Чем больше вам похуй, тем лучше у вас получится (что-либо)
3. Все приходит со временем

самый лучший и самый правильный выход из
ситуации: забыть все плохое, сохранить в
памяти хорошие моменты, просто сказать
спасибо за все, что мы пережили. и пойти
дальше. потому что все, что с нами
происходит - к лучшему.

Збираю речі, кладу телефон, манговий сік
і розумію
як це залишати все тут, в місті
всі проблеми, всіх ворогів, всіх близьких, всіх рідних
ми багато чого сприймаємо по думці інших, ми піддаємось їй, а не думаємо своєю власною головою на плечах
через це все руйнується
довіра, кохання, дружба
не можна так
ми не праві
жити ж нам
розплачуватись теж нам, а не сусіду, не мамі, не подрузі
якби ми знали
аби ми розуміли що краще, що правильно, що потрібно
та ніколи цього не зрозуміємо
це життя таке важке, заплутане
потрібно прожити одне, щоб прийняти інше
потрібно зробити помилку
стати самотнім
і тоді, може
щось дійде
людина, яка все втрачає розуміє, що світ жорстокій
важко
навколо одні люди, які шукають вигоду і підводять в саму потрібну хвилину
рідко бувають ті, хто до кінця
я не плачу
ні
в мене є ті люди
але ж все таки потрібно пережити багато чого, щоб зрозуміти все
своє життя в першу чергу
та бляха-муха
не втрачайте цінних
нас на світі семеро
а ті хто потрібні
хах
два три чотири
а може і більше
це все вам вирішувати
кого кохати до безтями
з ким дружити до останнього
з ким ворогувати
та буде все
це життя і доля зробить важкі випробовування для нас
і чи шукати абрикоси з подругою чи сидіти вдома і ридати
вам вирішувати
життя-дорога
кожен провулок - новий крок
вибирайте самі

а ви любили?
ви відчували як це, коли хочеться підійти, поцілувати, обійняти і просто стояти поряд
коли у вас мурашкі бігають по тілу з гори вниз лише при одному погляді на людину, завдяки одному слову
ти наче ниряєш під воду і тобі навіть не хочеться вдихнути повіря, бо і так вистачає
я знаю, чудово знаю
та це все не так просто і не так легко як здається на перший погляд
стосункі
просте слово, але який сенс воно несе на своїх плечах
це важко та водночас захопливо
справжнє щастя відчути це все
але
бляха-муха
ми ж люди
памятаєте ?
ми ж вміємо все псувати
кохання не зіпсуєш
та це брехня
все у наших руках і ми вирішуємо куди іти, кого цінити чи любити
ми частенько на цьому світі говоримо слово люблю
та чи дійсно це так ?
можливо даремно
ні
точно
ми даремно розкидаємось такими словами
спішимо
закохуємось
а потім обпікаємось
багаторазові обіцянки не допомагають тут
а знаєте в чому проблема ?
ми егоїсти
чи
я егоїстка
я отримувала все, що хотіла
а взамін віддавала мало
та коли я втратила все, летіла вниз я зрозуміла все
пізно
ех
як пізно це було
я не мала шансу схопитись за щось
та просто не було за що
так, я кохала, можливо і кохаю
не знаю
уже обережною стала
вихід є заввжди, але не завжди він нам подобається(золоті слова толкового друга)
так це ж і є правда
скільки б часу не пройшло, а я не хочу виходити крізь ті двері, які відчинені для мене
я ніколи не питаю чи люблять мене
та даремно
варто спитати
бо цінити -одне
кохати-інше
та вдячна і на тому

Зачем нам стыдиться своего хорошего тела, данного нам природой, когда мы не стыдимся своих мерзких поступков, созданных нами самими?

до чего же теперешние молодые люди все странные.
прошлое вы ненавидите, настоящие презираете, а будущее вам безразлично. вряд ли это приведет к хорошему концу.

Э.М.Ремарк