а ви любили?
ви відчували як це, коли хочеться підійти, поцілувати, обійняти і просто стояти поряд
коли у вас мурашкі бігають по тілу з гори вниз лише при одному погляді на людину, завдяки одному слову
ти наче ниряєш під воду і тобі навіть не хочеться вдихнути повіря, бо і так вистачає
я знаю, чудово знаю
та це все не так просто і не так легко як здається на перший погляд
стосункі
просте слово, але який сенс воно несе на своїх плечах
це важко та водночас захопливо
справжнє щастя відчути це все
але
бляха-муха
ми ж люди
памятаєте ?
ми ж вміємо все псувати
кохання не зіпсуєш
та це брехня
все у наших руках і ми вирішуємо куди іти, кого цінити чи любити
ми частенько на цьому світі говоримо слово люблю
та чи дійсно це так ?
можливо даремно
ні
точно
ми даремно розкидаємось такими словами
спішимо
закохуємось
а потім обпікаємось
багаторазові обіцянки не допомагають тут
а знаєте в чому проблема ?
ми егоїсти
чи
я егоїстка
я отримувала все, що хотіла
а взамін віддавала мало
та коли я втратила все, летіла вниз я зрозуміла все
пізно
ех
як пізно це було
я не мала шансу схопитись за щось
та просто не було за що
так, я кохала, можливо і кохаю
не знаю
уже обережною стала
вихід є заввжди, але не завжди він нам подобається(золоті слова толкового друга)
так це ж і є правда
скільки б часу не пройшло, а я не хочу виходити крізь ті двері, які відчинені для мене
я ніколи не питаю чи люблять мене
та даремно
варто спитати
бо цінити -одне
кохати-інше
та вдячна і на тому