Smoke weed everyday.

Роблю ковток – всередині, мов щось горить.
Щось обпікає полотна душі вправним пензлем
Пікассо.
Де ти? Мій омріяний материк?
Я живу в нескінченній черзі вокзальної каси
і чомусь ніяк не наважусь взяти собі квиток.

Назад у майбутнє чи вперед у минуле?
Туди, де з моїх бажань справді вийде щось
вартісне, путнє.
Де б потяги мрій з дійсністю не зіткнулись.

Між вчора,
сьогодні й завтра прокласти ледь помітний місток,
щоб було до кого повертатись, кого обіймати
і з ким радіти.
Нехай воля у мене крихітна та тендітна,
зате характер кілограмів на сто.

Леона Вишневська

для початку я хочу постригтись завтра
а потім я хочу до Львова!

я вже навіть не знаю як це назвати
і тепер 2 залежності
хоча ні. одна єдина.

кажеш не потрібно ні за ким гнатись, кажеш не варто бігти? а як тоді? ти думаєш, що наздожену тебе я і аналогічно я чекаю такого ж. а в кінці кінців ми будемо вже дуже далеко ОДИН ВІД ОДНОГО навіщо тоді так?

я хочу прийти додому і зразу спати
да канєшно всі так завжди говорять
але мені дійсно херово
ну шо за???
як раз вихідні
хоча і дощ, але я не хочу хворою
втикати вдома

добрий ранок блеать
в мене температура і
болить голова
але нічьо нічьо
я йду на пари.
приввітики, лінгвістичні вченння
як я висижу цю фігню?
а ще латина-латинка
нунунунунуннунуну
відпустиш мене,
а весела тьотушка

слід від останнього дотику присутній.
слова на папері, щоб не забути.

та залиш себе для мене
хоча б так як зараз є.
я не хочу нічого нового
не уявляєш як не хочу.
не хочу вже ніяких змін
хіба що..
та вони ж все одно будуть
те чого не чекаєш.
я прагну лише одного
я можу й існувати з цим
у своїй буденності
якщо ти її не покинеш.
нехай твоє місце і залишиться
твоїм.
так важко, але
нехай.

ТЕМПЕРАТУРА, ПРИВЕТ

а тобі ж не потрібна чужа біль
правда
навіщо дійсно напічкувати себе
лишнім
іншим, чи іншою.
я вислухаю тебе
навіть якщо ти будеш мовчати
до кінця
до секунди закритих повік
до хвилини без подиху.

люди, вони такі люди.
завжди повторюватимуть, що не варто брехати
самі ж не відмовляються від цього при першій можливості.
завжди засуджуватимуть байдужих
а самі ж однотипні егоїсти.
казатимуть, що не розуміють зради
але зраджують самих себе
свої слова.
обіцяють тримати, не відпускати
не забувати.
і обіцяють далі
але вже в тому напрямку
- порожньо.

зараз так якось сумую за тими, з ким вже так давно бачилась
за тим, з ким спілкуюсь останній час набагато менше ніж раніше
всіх всіх можеш замінити ти, але і тебе немає зі мною
тому - повертайтесь хоча б ви ! я чекатиму, вже звикла до цього

я не забуду тебе
і не прагну цього
проте твоє обличчя
незабаром потрібно
буде шукати у найближчих
картинних галереях
та у байдужих
посмішках перехожих
проте я завжди
знаю де тебе знайти
але чи будеш там ти тоді

ятл ятл ятл ятл ятл

ВЖЕ О ПІВ НА ПЕРШУ
В ТАКИЙ ЧАС Я ЗАВЖДИ ПИШУ ТУТ
ВЖЕ ЗВИЧКА НІБИ.
Я ЧОМУСЬ ТАКА ВТОМЛЕНА
ТАК ХОЧЕТЬСЯ ХОРОШОГО ПРИЄМНОГО СНУ
ТАКОГО ТЕПЛОГО,
АБО Й ХОЛОДНОГО.
БАЙДУЖЕ.
НЕ ЧАЙ ЦЕ Ж ВСЕ Ж ТАКИ.
І НЕ МАЄ БАЖАННЯ НІКУДИ ЗРАНКУ ВСТАВАТИ.
ЯК Ж МЕНЕ ВСЕ БІСИТЬ
ВСЕ ВЖЕ ТАК ОСТОЧОРТІЛО
І ЛЮДИ, НАЙПЕРШЕ ЦЕ ЛЮДИ.
ОТАК ВСЕ ПІД РЯД
ВСІ ДУМКИ
В ГОЛОВІ НА ЦЕЙ МОМЕНТ
ОСЬ ТАМ ЗЕРКАЛО
А ТУТ АНГЛІЙСЬКА НЕ ЗРОБЛЕНА НА ЗАВТРА
І ОБІГРІВАЧ
ТИ Ж ЗАВЖДИ ПОРУЧ
Я ХОЧУ ВЖЕ СПАТИ
ЗАКРИВАЙСЯ, ВИСИПАЙСЯ, ПРОСИНАЙСЯ