Smoke weed everyday.

перетвори ілюзію в реальність

новий канал я тебе обожнюю
Спочатку 5 серій Десятого королівства^^
а тепер Кудряшка Сью
ніби повернулась на років 5 назад

і кажуть, що не забудеш, поки не знайдеш нове.

на фс більшість відповідаю на всі питання,
але на деякі я сама не знаю відповіді, от як на те, що мені прийшло нещодавно.
зрозуміло, що писала людина, яка дуже добре знає мене і тебе.
так от я видалила те запитання.
але для себе просто намагаюсь зрозуміти,
чи то були і з мої сторони лише пусті слова? чи все-таки щось більше?
було бажання тебе повернути, набрати номер і сказати
з початку? ну і нехай.
а зараз перегортаючи фотографії, зупиняюсь на тих, де є ми,
проте вже не так, вже всередині майже нічого.
мабуть.
було колись щось, що нас пов*язувало.
було і не стало.
не знаю чому зараз це все-таки пишу.
згадала тебе, і чесно часто згадую,
хоча як тільки не називала тебе мабуть останнім часом.
я ж казала пам*ятаєш - кінець школи? це кінець всьому.
не те, щоб сумую, немає зараз на це часу,
але не вистачає тебе як того, з ким говорила по телефону півночі.
може й сварилась ці всі хвилини-години, проте..
ч.д.т.м.п?..
це напевно буде останній пост про тебе.
я відпустила, потім може й шкодувала.
але хіба це важливо тепер?
KKK.

все має бути по-новому.

бамбарбія і 33-ій. на сьогодні все. (5.01)

Відстані в тисячі кілометрів розділяють потрібних людей, а нікчемні сантиметри дозволяють доторкатись один до одного всебічно чужим. Це і є найбільша несправедливість цього світу. Ми поруч з тими, кого не потребуємо..

після чогось дуже класного, повертаючись в будденість
відчуваєш себе ніяк.
вдома добре, по 1+1 Сам Удома, ввімкнула на телефоні
режим офлайн..
немає чомусь настрою нікуди виходити, нікого чути.
почитала б я щось кльове, але після тієї книжки,
яка мене ще на морі поглинула в себе, мені все якесь нудне.
може ви щось порадите?

усе залишається всередині.
воно не забувається як говорять багато, не вивітрюється, не зникає.
це ніби кидаєш камінь у море.
спочатку бризки, потім на дно.
ось так же все наше минуле лежить на дні.
як осад чогось на дні кружки.
мені здається якщо ти людину запустив у своє життя, то він там і залишиться.
та звідти немає виходу назад.
а може людина забуває людину тільки по своїй волі?
може бути. але рідко.
уявляєш, всередині у тебе мегаполіс. ціле місто людей, яких ти так і не забув, але обіцяв забути.

ностальгия, это когда хочется вернуться, а некуда.

шо за херня? в мене фото не завантажуються

футбол, бенніссімо, бамбарбія
досить хороший був день !!)

немає нормальних фотографій з Нового Року ?))
донт воррі, донт край
отже пройшло все ахуєєнно.
то як в нас.