HEY KISA

— Бабушка, бабушка, а почему у тебя такие большие уши?
— У меня были тоннели

кароче всі знають яка зараз в луцьку пагодка: снігу дохуя, більше ніж зимою!

ми з лізою пішли з останнього уроку, бо за нами мали заїхати і нас забрати в підгайці. ми пішли до мене додому. мама подзвонила і сказала шо дядя Іван застряв і за нами не заїде. ми поїли, подуріли і почали збиратись іти на маршрутку. по дорозі хотіли зайти в книжний, але там висіла вивіска: "магазин непрацюе. штормові бурі" ми прихуели і пішли на зупинку. маршруьку чекали хвилин 20. потім мені в голову прийшла божевільна ідея: перейти через дорогу і сісти в 30, доїхати до кінця і так потім з кінечної до підгайців. мама була не в захваті, але нам було норм. до підгайців ми добрались за 1: 15 хв часу. але надиво були ніби швидко. потім ми були зелені. але це зрозуміло тільки нам) ми дуже багато сміялись.дужееее. ну і ми розійшлись по домам. всі емоції постом не.передати. враховуючи ще те що я це пишу з телефона і кожну хвилину менедьоргають або малі або хтось з старших.

лізка, дякую за ахуенний день.

п.с. чекаю канікул. пагудім так пагудім: *

до мене знову приїхали мої монстри. я рада) кожен день після школи я їду або до них в підгайці або з ними в гості. урокі тупо не роблю. але завалу немае. розгрібаю старе гавно. я звісно ще наказана і не знаю чи буду гуляти на вихідних, але дуже хочу побачитись знову з сашою і юрою. нам всім разом дуже весело. ми просто давимось від сміху!!) + до того хтось там з кимось зустрічаеться, хтось щасливий і мені добре)

+ в мене знову нові знайомства.) той що називае мене Лорою, ти класний)

жду канікул

всім добра

моя кєра накрила мені все. точніше я сама звісно винна, але не без її допомоги. вона подзонила до мами і розказала, яка я хуйня. тепер в мене забрали мобільний і телевізор, поки мама на роботі я пишу пост. але ноута теж вже завтра не буде. що мені залишається робити? ВЧИТИСЬ, БЛЯТЬ! але я не зможу, я знаю, що я не зможу. треба було починати ще в вересні, а не тоді коли до останнього дзвоника залишилось трішки більше, ніж місяць. я визнаю, те що тупа і деградую в навчанні. клаас, просто чудово! я дійсно ДНО. дякую, всім у тому, що дали мені це зрозуміти. тепер в мене не буде ніякого спілкування, окрім школи.

всім добра: 3

п.с. на вьюі я з.явлюсь ще ой як не скоро: (

У Водолеев есть такой человек, к которому они заходят
на страничку и знают, что у него нет ничего нового:
ни фотографий, ни заметок, ничего, но они все
равно каждый раз заходят, потому что
этот человек важен для них.

В мене такіх людей дохуя і трошкі, я заєбалась вже так жити.

настрою зараз немає зовсім. ще зранку я думала, що щаслива, але ні. вчора дійсно було дуже і дуже круто, але не зараз. в годині 12 до мене приїхала Ліза, ми дуріли потім пішли по справам в центр. потім знову додому. ми пожарили блінчушкі і це було дуже весело. Ліза пішла спати, а я прибирала. Далі прийшов Саша і ми знову дуріли. Потім прийшла Маша і ми мали іти в чікен до Юри. Але мені треба було зайти до мами на роботу. В неї очевидно був поганий настрій. Мені приказали іти додому ще щось їй принести. З дому я подзвонила до мами і вона сказала, що зараз прийде. Саша, Маша і Ліза сховались за будинком. Мама прийшла і забрала в мене ключі, і сказала " Сиди дома і роби урокі". Зараз мої друзі гуляють без мене і їм всім весело. Історія повторюється: я дно, всі інші ахуєнні. Пишу цей пост з Лізиного ультрабука, який вона в мене залишила.

Всім добра, а я униле гавно і жизнь фігня.

я щаслива, мімімі:3

завтра всі кинуть палити, сядуть за навчання, перестануть пропадати десь ночами
і вчасно подзвонять потрібній людині.
завтра ніхто, нікуди не запізниться і не забуде про чийсь день народження.
завтра люди будуть посміхатися, вітатися, перестануть кричати один на одного.
завтра посварені помиряться,
а поки не настало це туманне завтра, можна дозволити собі бути розв'язним і втомленим,
зривати свою злість на навколишніх і нескінченно лінуватися.
завтра ж завжди попереду. .