caeakbscdiscdjnsnd

Прекрасний настрій. Чудове свято. Тобі 16, а це значить ще зовсім скоро.

перше день народження, але запевняю, що не останнє разом.

Скажи, чого тобі кортить у цьому житті найбільше? Вірно, всього по троху. І чим більше ти отримуєш - тим зажерливішими стають твої бажання. Хтось у восьмирічному віці молився на гречку та цукор, а комусь купляли новий велосипед і за кожен "молочний" зуб залишали снікерси під подушкою. Останнім - батьки таким чином намагались компенсувати брак уваги, посилаючись на професійну зайнятість. Нехай ніхто не купить тобі новісінький порш, декілька пар взуття від Christian Louboutin чи, зрештою, хоча б диплом про закінчену вищу…Але в тебе завжди буде поряд міцне, надійне плече, щире серце, вщент переповнене сумом та ніжністю, тебе завжди чекатимуть вдома, де б ти не була і з ким. Не буде миті милішої, ніж та, коли мама посадить тебе на зношену часом канапу, поглядом запитуючи:
- Не голодна, пташко?
Саме тоді ти помітиш щось більше, ніж просто тривогу. Ти побачиш там, у тремтячих, вологих зіницях- себе, тільки навиворіт, її очима. І зрозумієш чого насправді тобі кортить у цьому житті найбільше.

так холодно, шкода, що не тільки на вулиці, а й вдома, в кімнаті, в светрі, в твоїх обіймах, той холод всюди, навіть в мені. Незабаром в Іваночки день народження, ура ура! З одного боку, швидше б вже завтра, а з іншої сторони, "о, нііі, тільки не завтра". Чорт, я справді дуже втомилась, і думка, що ще 5 днів прокидатись ні свєт, ні заря, мене просто угнітає. Я тут так подумала, чого в нас ніколи не може бути добре? Чооого або заєбісь ахуєнно пляшем, або ж хуйово шо вже немає куда дальше. Заїбалась я. Всьо, завтра вже вдягаю теплу куртку і ті срані, прокляті уггі, і йду на учьобу, вся такая в дольче габана. Треба йти вже спати.

Коли мені немає куди спішити, я все одно швидко йду, бо звичка запізнюватись вже у крові. Але сидячи цілий день на вуличці нашого міста, починаєш помічати усіх тих нікчем, які завжди кудись спішать. Такі заклопотані, втомлені від життя оці мізерні люди. Сьогодні день оминув мене, бо я нічим його не наділила, хоча сміялась я від щирого серця. Так хочеться жити. Сьогодні шосте жовтня з днем народження, Рома. Я не забула, просто зробила вигляд, що байдуже. Вже сьоме жовтня і дзвінки на мобільний стають дедалі частішими та приємнішими, і це лише 1:42 ночі. Ти подзвонив і сказав, що ми їдемо, я всім серцем надіюсь, що це так.

передавай привіт в моє останнє літо, коли я зможу мовчки на потяг сісти.

коли телефон засвітився і на екрані було повідомлення з текстом, що ти не відпустиш мене нікуди, ні в яку Польщу, ані в Києв, я зрозуміла, що мені є сенс повертатить сюди знову і знову. Там де є кінець, відразу ж зароджується новий початок.

У меня очень хороший сосед. У него есть собака и каждый день, он играет с ней, и я всегда выхожу на балкон и говорю с ним. Милый он. Вот только, что, услышала крики и визги, посмотрела, а за окном очень смешная картина: полевая цветы, собака ухватила шланг у Леши и начала бегать с ним, в конце концов, Лешка был полностью мокрым, а собака волшебно довольна. Я вышла на балкон со смехом, обменялись парочкой слов с соседушкой, и я напомнила, что тот мокрый как плющ, и чтобы немедленно мчался переодеваться. Это мило, и к тому же, я всегда могу прийти к нему на чашечку теплого чая.

Мало у кого есть такой друг, которому можно рассказать все. Излить душу до последней капли и быть уверенным, что это не коснется чужих ушей. Цените, если у вас есть такой человек.

бо це важливо пам'ятати

Привіт, привіт. Що ж, чергова людина вже не зі мною. Закриваю очі і переношусь у час, де вікно у кімнаті гуртожитку буде виходити на якусь вуличку якоїсь там Варшави, проше Боже, поможи. Треба боротись за те, чого ви хочите/прагните та про що ви мрієте лягаючи спати та закриваючи очі. Я намагаюсь вчитись, справді. Майже вже не гуляю, та де там майже, взагалі не гуляю. Та часу все таки бракує, чи то може не часу, а сили, хто знає. Тепер я розумію як це від суботи до суботи. Я знаю, я складана людина, але до біса той характер. Я дуже ціную своїх друзів, але при єдиній умові, що вони розуміють, що таке дружба. Вдячна долі, що звела мене свого часу з людьми, яких завжди любила і любитиму, Валєраа, дурнувата дитина, яку безмежно люблю, моя S, сука, що ж ми тільки не пройшли разом, через вогонь і воду, через всі кола пекла і не тільки. Не можу не згадати і Рому, канєшно ще довго буду порівнювати всі наступні зразки будь якої моєї дружби з хлопцем, бо ж тієї дружби, яка була, ніякій виродок не зможе переплюнути. За це тебе люблю і до сьогодні. Ще Іваночка, та, яка стала частинкою мого літа, мого майбутнього. Я вірю в нашу оту здійснену мрію, понад усе, бо по-інакшому ніяк, бо по-інакшому не розглядається. Дякую, Боже, що можу перелічити друзів на пальцях однієї руки, бо зайвих не потребую і масовки не люблю. Я собі знаю, і мені так добре. Так, що уперед з усмішкою, бо поляки цінують доброту, а нам ще оой як довго там жити ;)

Щось нуднувато в школі стає, не так, як раніше. Але хоч з Владом вже розібрались, товариші парам па рам. Шкода, що люди не розуміють, як це – дружити, ну що ж, мені вже байдуже, хух. Скоро буду йти на англ.мову, завтра на польську, добже буде пані, дада. Ну, такоєє карочє, скоро на фільмеец. На вихідних вже гуляти, а ще в моєї любої скоро день народження, мімімі. І да, ще коли ти набрав мене, то я навіть не здивувалася, чи то все одно мені, чи я просто відвикла від тебе, але сам винен.

Вапрос дня: НАХУЯ БУЛО МЕНІ ЗВОНИТИ З СВОЇМ УБІТИМ НАСТРАЄНІЄМ?не роби ж ти хуйню, дитино.

Ну, вот, и что я имею? Да ничего подумать-то трезво, но все же, чего стоит один Влад, который стал для неотъемлемой частью дня, да и вообще, сделаем фиктивный брак и уедим с тобой к ебеням, йобушки воробушки и в том же душе. А Иванка моя милая? Что стоит те все выходные, а? Боже, мы просто должны со всем этим справиться, по-другому никак. Нужно просто взять себя в руки и заставить работать! Да, прибудет со мной трудолюбие и терпение, аминь. Привет, октябрь. ЗА РАБОТУ!

Это один из лучших фильмов, какие я, когда-либо смотрела. Я не знаю, что такое любовь, но это, и боль и лекарство в одно время. У меня нет слов. Еще до сих пор не по себе. Это, наверное, вечное чувство, которое никогда не умирает. И пусть у каждого внутри хоть немножко будет любви, как у Элли и Ноя. Слезы катятся рекой. Вечная любовь не умирает, помните и верте.

— Моя дорогая Элли.Сегодня я не мог заснуть, потому что понял — между нами все кончено, но боли уже нет, ведь я знаю, что все было по-настоящему, если когда-нибудь в далеком будущем мы все таки встретимся, я улыбнусь тебе и вспомню, как мы проводили с тобой наше единственное лето, учясь у друг друга зрелости и любви.(с)