@paulaboleyn
PAULABOLEYN
OFFLINE

every memory

Дата регистрации: 05 июня 2011 года

Персональный блог PAULABOLEYN — every memory

відчуття, що навіть якщо ми посваримось або взагалі перестанемо бути друзями, люди, телефонуючи мені, будуть продовжувати запитувати "як справи у Ані?", настільки всі звикли, що ми завжди разом

Якщо подумати, то це дуже мила переписка ^^

ми любимо коледж

Анна

—Паулаа
якшо завтра буде кінець світа, я піду в коледж пішки

Паула

—ахха
чого?

Анна

—я не можу залишити коледж у складній ситуації
ахаха
і ти приходь

Паула

— закидати його кірпічами зверху?

Анна

— ахаха
в точку
ну, на випадок, якщо якийсь грьобаний мєтєоріт чи астероїд впаде далеко од нього

Аня любить мене: **

Анна

— я тебе не забуду

— я буду тобі звонить

— а ти будеш мені звонить?

Паула

— нє, канєшно

Анна

— чого? т_т

Паула

— бо
ахаха

Анна
- всєгда ти находиш отговорки: сс

я люблю Аню
Паула

— АНЯ, Я ЛЮБЛЮ ТЕБЕ ЧИСТОЮ ЛЕЗБІЙСЬКОЮ ЛЮБОВ"Ю
я давно хотіла це сказати, а завтра я можу і не побачити тебе(

Анна

— ахахах
ну блять
я знала
це все ж не просто так
ахах
і я тебе

— інопланетяшки ахуєють, якшо це побачать

Паула

— і я тоже за тобою буду скучати
ааааааааа

Анна

— і яяяя
ти ж там не помирай
закутаєшся в плєд
і підеш пішки до Края
побачимся там

плани на майбутнє
Паула

— я тобі в раю займу койку біля себе)
я оптіміст

Аня намагається шутить: С
Анна

— або в аду сусідні сковородки, нє?

Паула

— ех
ну главне шо я тобі в коханні призналась
ахах

Аня сцикляшка

Анна - ахаха
Паула, якшо не буде кінця світу і до нас ще хтос приїде і буде ритися в твому ноуті, це треба видалити))

а я ні

Паула

— у мене гарна ідєя, дуже гарна
я виложу цей брєд у блог щас
ахахаха

ну що ж, прийшов час підбити підсумки літа, хоть сьогодні тільки 2 серпня і літо триває, але для мене воно закінчилось ще 4 дня назад. подробиці розповідати не буду, можу лише сказати, що занадто "гарно" погуляла, коли відпочивала з батьками на морі.

насправді я очікувала від літа 2012 дуже багато: схунути, багато читати, познайомитись з безліччю цікавих людей, подорожувати та новий телефон. в результаті: я залишилась жирною коровою (хоча я тиждень побігала з папою), прочитала одну книгу (проте вона виявилась дуже цікавою), познайомилась з багатьма людьми (цікавий виявився лише один хлопець з Івано-Франківська, і'мя якого я навіть не запам'ятала, але, здається, його звали Сергій), найвіддаленіша точка моїх подорожей - Коблево (але їздила на екскурсію в Южне, досить гарне і чисте мініатюрне містечко, до речі), а новий телефон я так і не отримала, адже мій подарунок на ДН - путівка в кемп.

а табір "Чайка" та його англомовна зміна Camp Big Bang - це взагалі окреме життя. період з 24 червня-14 липня - найкраще, що зі мною відбулось за все літо. мені дуже сподобалось, як Павєл Лесько фотографєр описав відчуття після кемпу: "21 запам'ятається на довго, так хочеться повторення, і пережити це все ще разок. люди - круті, волонтери, вибачте - ви ахуєнні…настільки класно, як нібито пережив самий найстрашнійший атракціон, після якого емоції переповнюють, серце калатає, адреналін вилітає з тебе…" і це дійсно так! навіть тепер, коли вже пройшло немало часу, я постійно наспівую гімн табору, а коли дивлюсь фото і згадую всі незабутні моменти, на очах з'являються сльози. сльози, тому що розумію, що це був, мабуть, мій останній рік тут, і наступного року навіть вожатою навряд чи вдасться приїхати; тому що з більшістю більше ніколи не побачусь, НІКАГДА; тому що не знаю чи знайду я ще коли-небуть настільки близьких по духу людей, настільки щирих та простих у спілкуванні. але нічого, гайворонці з кемпу, чекайте на мене, я вас просто так не залишу (звучить як погроза), я буду приїжджати в гості (ну по можливості), а ще Осіпчук, яка вже КПІ-шник, і яка обіцяла зводити мене по всім київським розпродажам, з нею я також не прощаюся))

що ж, після табору я побувала з батьками на морі, в принципі нормально, хотя цього року мені було дуже сумно там, поки не приїхала моя Марина, новоспечена студенка Гайворонського техтікуму, майбутній економіст) потрібно ж було нам спочатку відмітити її вступ, а потім мій від'їзд додому. відмітили, тепер сидітиму вдома до кінця літа

але, СТОП, ще ж весілля однокласниці
мабуть, не все для мене втрачено, буде останній шанс відірватися цього літа


(плани на найближче майбутнє, після повернення в БЦ)

  • чолка
  • ВВ
  • англійська + якась інша мова
  • спорт + зарядка
  • правильне харчування (бажано)
  • за покупками (декілька суконь, піджак, футболки з яскравими малюнками, олівець для брів, канцтовари, тональний крем і фарба для принтера)
  • ген. прибирання
  • читання
  • пошук репетиторів
  • конверси
  • відео-блог Стрикало
  • подивитися всі відео з кемпу і які я обіцяла передивитись
  • заплатити за інтернет (по можливості відремонтувати кабель)
  • вчитись готувати
  • їздити до Осіпчук)
  • готуватися до вступу (шукати університети і виясняти подальші перспективи після їх закінчення)
  • гуляти з Тарасом і Ванічкою
  • розмовляти укр. мовою та вдосталь наслухатись укр. музики

    поки що все

вчора була дуже незвичайна переписка з віртуальним знайомим, він запитав чи я б зустрічалася з ним, ось частина переписки:

ууу: а можна задати тобі питання?

ххх: можна

ууу: а ти б почала зустрічатися зі мною?

ххх: дивне питання, якщо ваховувати, що ми не знайомі вживу

ууу: ну не враховуючи це

ххх: я не можу відповісти, і не тому, що не хочу образити, а тому, що я рідко суджу людину по зовнішності, більше по характеру

ууу: даже так

ууу: перший раз таке чую від дівчини

ххх: отак) а чому ти цікавишся?

ууу: а так просто

ууу: раді цікавості, просто останнім часом не везе мені

потім ще таке:

ууу: чого в тебе хлопця немає?

ххх: а хєр його знає) а насправді я просто не можу довго з кимось зустрічатись, не знаю чого так получається..і взагалі мені добе і без хлопця

ууу: дивна ти

переписка була ще довгою, мені чомусь було шкода цього хлопця, відчувалося, що настій у нього був дійсно убитий, але є ж я, я змогла його розвеселити, і це чудово

Йен *_* і все-таки більшість дівчат дивляться "Дневники вампира" тільки через нього. його міміка, ах

ты была мне просто подругой
и я привыкал к тебе понемногу,
а один раз, взявши тебя за руку,
мне показалось, что я прикоснулся к Богу.

якось мені задали питання на "спрашивай.ру" чи є люди, яких я ненавиджу, я розписала там, багато написала, але вся відповідь не відправилась і видалилась. так от, відповідаю: я ненавиджу всіх людей, крім тих, яких люблю. не знаю чого, вони мене просто бісять, адже їх всіх можна поділити на ванільних, педовок, задротів, вічних нитиків, збоченців, депресивних, мудаків, пафосних сук, тупих невдах, качків, ботанів, маньяків, сентиментальних обжор, емо та гопоту. є, звісно нормальні, типу мене ;) але то вже інше. в цілому я ненавиджу людей тому, що вони завжди обманюють, зраджують, плачуть та заздрять іншим. але я не розчаровуюсь через людей, вони всі помруть

і життя налагоджується… дійсно, є друзі, з якими приємно проводити час, є знайомі, які самі проявляють бажання зустрітись, написати, поговорити, нові знайомства, є музика, від якої ловиш кайф, є багато приємних спогадів, є неймовірні враження від кожного дня, є відчуття спокою та радості від думки, що скоро буду вдома, а саме головне чудовий настрій ввечері, навіть на самоті, навіть коли сусіди зверху знову сваряться

раніше, коли мій брат обсирав його, я готова була убити брата, доводячи настільки він прекрасна людина. тепер стало настільки байдуже, що я навіть почала прислуховуватись і сміятися з слів малого, бо більшість його слів просто правда, на яку я не звертала увагу..і взагалі таке відчуття, що я завжди нав'язувалась на спілкування з ним, але мабуть досить

сьогодні я зрозуміла, що я не хочу навчатись, не хочу роботу, я хочу шоб я лежала, мені кидали їду в рот і обсипали рубінами і діамантами..

мабуть у кожного хотя б раз з'являлось таке тупе відчуття, коли здається, що тебе потихеньку забувають, або на тебе забивають. коли всі моменти, всі спільні невдачі та перемоги просто стирають з пам'яті. і саме неприємне відчуття, коли ти все пам'ятаєш: кожну фразу, кожен рух, кожну усмішку, всі щирі розмови і, здається, що такої людини більше не знайдеш, що вона єдина, відчуваєш, що між вами ще є зв'язок, та ниточка, яка зв'язувала вас протягом довгого, незабутнього часу, а ця людина вже знайшла тобі заміну, живе своїм життям, в якому для тебе не знайдеться місця.

Я никогда не буду писать под окнами "Солнышко (котёнок, рыбка, зайка), я люблю тебя!" Мне не нравятся ванильные или ментоловые сопли на подоконниках, мишки Тедди и сердечки в разных местах. Мне не нравится постоянно-разговаривать-через-чёрточку или через_нижнее_подчёркивание, картинки с крылатыми девочками и грустными суицидальными текстами, и мне плевать на все черничные ночи, на небесные запахи, на шерстяные носки и рубашки, на чашки чая и кофе, на поджатые ноги, на шрамы плевать. Ах да. Ещё на ресницы, слёзы и мартини.

А всё потому, что я хочу от тебя детей. Потому что я хочу жарить с тобой картошку и мясо, а не читать статусы во всевозможных интернетах. Потому, что я хочу тебя в охуительном платье на охуительных шпильках. Конечно, с охуительными грудью и задницей, с уложенными или неуложенными волосами на голове. Потому что я тебя хочу, а не то, что в первом абзаце завёрнуто в арафатки и фотографии кошечек. И я, как нормальный парень, хочу тебя трахать, а не обниматься в Новый год, с пледом, чаем и свечами. Я бы хотел дарить тебе не мягкие игрушки, и не варежки с блядской розочкой в придачу, а, возможно, собрание Довлатова, первый снег, спрятанный в морозилке, одежду и обувь, крутые наушники или картину. Я не хочу слышать "мур", "чмоки" и "розовых тебе снов", мне приятнее слышать, как ты меня ненавидишь и через минуту стонешь от поцелуев, как ты не даёшь мне спать разговорами о политике и бьёшь меня подушкой, потому что я тебя не слушаю. И выпей водки, в конце концов. Немного. И разбей посуду, и разрежь мне все шнурки на ботинках, и устрой истерику - нормальную - оттого, что ты любишь меня и тебе невыносимо видеть мой похуизм. Оттого, что я ни черта не меняюсь и не понимаю тебя. Да потому что я тоже люблю тебя, дурочка, и ты меня любишь именно таким и именно за это. И никаких стихов про "любовь-кровь", про, блять, "он обидел, слёз не видел", никаких тебе "удалить отовсюду". Скажи мне. И успокойся. Потому что ты женщина, а я мужчина. Потому что мне потрахаться и пожрать хочется, и это всегда так было, и так будет; и это естественно. И жрать и трахаться я хочу с любимой, не с нервозной девочкой с "ломкими пальцами" и всяческими "няшками" в своей комнате, а с женщиной, которая знает, кто я и кто она сама. С той, которая не пишет "спокойной ночи" по смс, а приезжает ко мне спать. Которая разговаривает со мной и делает что-то со мной, которая даёт понять, что я могу быть там-то и там-то лучше, а не "мне надоело это и это", а не съёбывается - именно съёбывается, стремительно и обязательно с песней - в ночь, в вокзалы, в подружки с алкоголем, в петлю, в ванну, в беспорядочные слёзы. Быть взрослеющей женщиной - это же не только уметь пить и трахаться в подростковом возрасте, и быть мужчиной - это не только рассказывать сказки про красивую жизнь. И, кстати, отношения - это когда вы вместе сделали большую ЖОПУ, и вместе, взявшись за руки, туда влезли, называя её своим ДОМОМ, наводя ужас на родителей и не собираясь оттуда вылезать.

Вы ещё спрашиваете, почему у меня нет девушки… Да потому что я ебанутый.

Вик Ларсен

PAULABOLEYN

Самые популярные посты

14

Я никогда не буду писать под окнами "Солнышко (котёнок, рыбка, зайка), я люблю тебя!" Мне не нравятся ванильные или ментоловые сопли на п...

9

вчора була дуже незвичайна переписка з віртуальним знайомим, він запитав чи я б зустрічалася з ним, ось частина переписки: ууу: а можн...

8

Він їв мої нерви, не кажучи навіть:"Дякую, було дуже смачно"

8

ты была мне просто подругой и я привыкал к тебе понемногу, а один раз, взявши тебя за руку, мне показалось, что я прикоснулся к Богу.

8

щоб не забути:

(плани на найближче майбутнє, після повернення в БЦ) чолка ВВ англійська + якась інша мова спорт + зарядка пр...

8

мабуть у кожного хотя б раз з'являлось таке тупе відчуття, коли здається, що тебе потихеньку забувають, або на тебе забивають. коли всі м...