я мріяла провести ці канікули разом. а зараз. вони мені до біса треба. потрібно існувати, навіть якщо не хочетбся виходити з дому і бачити будь-кого. Не хочеться навіть говорити з кимось. Не хочеться навіть жити. Навіщо меніце свято, якщо всередині мене - похорони? Навіщо веселитись, якщо ввечері, прийшовши додому, я лиише тільки те й роблю, що згадую і від відчаю плачу. Я не хочу таке життя. Я взагалі його не хочу. Я закрита від усього світу. Я непотрібна людина у цьому всесвіті.