Юність
Коли щастя біля тебе ми його не помічаємо. В цьому іронія всього нашого існування. Ми примушені назавжди залишитися кочівниками, які намагаються вчепитися за новий шанс, за нову надію, емоцію, відчуття. Ми не здатні оцінити те, що вже подарувала нам доля. І доки у нас це не вийде, ми не будемо щасливі. Замість того, щоб насолоджуватися кожною хвилиною, ми робимо дурниці, про які потім жалкуємо. І це нормально.
Життя неповторне, ми самі робимо його цікавим. В юності це відчувається як ніколи. Пульс зараз б’ється шалено, стимулюючи кожну клітину мозку, кожен нерв нашого тіла. В нас б’є життя з такою силою, що важко бути свідомим і адекватно оцінювати свої вчинки і рішення. Стільки помилок, скільки ми зробимо в юності, ми не зробимо більше ніколи. І в цьому вся неперевершеність і приреченість. Не варто картати себе занадто сильно, варто просто жити, насолоджуючись тим, що здатен відчути, оцінити, пережити.