Кажуть, що творчість народжується лише в муках. Я знаю, що це правда. Але мені здається, що можна нашаритися робити це і без мук. Просто якщо ти вивчиш себе, свою психіку, свої реакції, то зможеш сам їх присікати. Це ніби бачити не проявлену фото плівку, зрозуміти і пояснити самій собі той «конфлікт» який ще не відбувся, але от-от має відбутися. Це не просто, адже потрібно бути дофіна розумним, щоб зуміти зупинити себе в потрібну секунду. І що просто зупинити, просто зупинити не достатньо, потрібно ще знайти вихід і пояснення… Короче, будь-яке мистецтво потребує практики, причому доже серйозною. Довести до ідеалу нічого не можливо, але стати вправним завжди можна. Потрібно навчитися аналізувати свою думку до того як вона вилилася у дію чи рішення. Виясняти мету, причину, проблему. Все прямо як у аналізі художнього твору, різниця лише в тому, що ваш твір ще можна завершити хепі ендом.