Йти шляхом найменшого супротиву. Це те, що радить мені тато. Не знаю має він рацію чи ні. Напевно чоловікам простіше себе зрозуміти, аніж нам їх. Типу потрібно з ними не сперечатися, завжди їх підтримувати, бути на їхньому боці. Короче, виходить що просто терпіти цих кончених дебілів. Але нахєр воно мені потрібно, терпіти якогось довбня. Хай іде лісом. Хочу бачити поруч з собою нормальну, відповідальну, серйозну людину. Здатну на кохання. Таку людину, на яку завжди можна покластися, яка завжди прикриє твою спину і не причинить тобі болю.