знову ранок, оповитий новою надією побачити тебе. більше нічого не треба. не треба, щоб і ти мене бачив. тобі буде боляче, а я просто хочу знову дивитись на тебе. нехай здалеку. це все мало вже давно пройти, але ні. тепер я мучусь за двох. так минає мій ранок, день, вечір. думки. їсти, пити таблетки, думати про тебе, слухати маму, опам'ятатись, але все ж думати про тебе, їсти, їхати в лікарню, слухати музику і думати про тебе, проїжджати повз твій дім і думати про тебе, вчитись, лягати спати і думати про тебе. ти повсюди. тебе не вирвеш з серця. ти там закарбувався. ти залишив там свій відпечаток назавжди.