Сьогодні при тривалій розмові зі старою подругою була піднята тема релігії. Мені, як людині, що не вірить в Бога, завжди важко про це говорити, не знаючи, що може образити людину віруючу, а що ні. Проте все вийшло просто і невимушено, кожна висловила свою думку.
Я давно уже зрозуміла, що не потребую у когось/щось вірити. Віра, на мою думку потрібна, щоб давати людям відповіді на запитання, підтримувати і допомагати. Для мене ж цю роль виконує музика. Нещодавно відмітила, що не можу згадати, щоб я тривалий час (хоча б день) провела без плеєра. Слухаючи улюблені гурти, випадаєш із реальності. І це мене живить. Приємні речі: зустрічі з близькими людьми, робота, творчість (моя і не тільки) - все це надає сил. В цьому вбачаю допомогу.
Я люблю сама знаходити відповіді шляхом самоаналізу і самокопання. Мені не потрібна в цьому стороння допомога.
Для небагатьох людей релігія відіграє таку ж роль, як і в ранішні часи. Для великої частки населення це дань моді. Інші ж вважають себе віруючими хоча не знають і не слідують тим законам, що передбачає їх "віра".
Тому важливо просто визначитись зі своєю позицією і бути готовим прийняти точку зору інших людей.