Marsi Mar 4U
Персональный блог MARSIMAR — Marsi Mar 4U
Персональный блог MARSIMAR — Marsi Mar 4U
Тримайся на відстані…
Будь обережна!
Free незалежний,
А отже напрямок
У нас з тобою протилежний
Межа між нами є належна
Просто забув як був закоханий безмежно!
Пусти мене, в рідні низи
Ламаючи карнизи
Спускаючи завіси власної карми (До низу!)
Пусти туди де Кальт рудих повій нанизує!
Туди, де не буду бачити ці темні сни
Не буде цієї фективної гри
Груди ефектно битої посуди
Не битиму себе за почуття любові в груди
І трохи поменше бруду…
Чуєш?.. Поменше бруду…
І я буду грубим!
Кусаючи себе у губи
Буду спускати кров по трубам
Холодно?
Аа.. Холодно трупам!
А не нам тут під землею
Вона іще не знає!…
Хто залишився з нею
Ну давай, осуди мене!
КаМенем на дно
Коли життя все більше схоже
На сіре серйне кіно
Стає вже якось всеодно,
Стоячи на краю
Відбившись від зграї
Не думаю що мав, що маю
Є лише те що витрачаю і втрачаю
Життя воно покаже,
Кому у пекло,
А кому до раю…
Я не забув..
Нічого не забув, хто зі мною до останнього був
Час минув, а я лишився тим самим
Відчайдушним, і мабуть трохи дурним
Пам"ятаю тих, що вчили жити
Як правильно їхати, і що робити
Лишались до приїзду швидкої
Не кидали без свідомості, до кінця зі мною
Я не назву все це грою
Тут усі реальні герої
І далеко не вигадані ролі
Вчили не боятися болю
Казали "не бійся малий, я з тобою!"
Йти до кінця в очі дивлячись смерті
Рватися на старті і виходити вперто
Цього вже з пам"яті не стерти
Чуєш?! Цього не стерти..
Може і стер ти
Усі наші моменти
Це вже звичайні сантименти
Ще сантиметри.. І я вилізу із прірви
Не зможу - (то) вирву
Як завжди вижму
І візьму усе що треба
А пишатися чимось..
Це не моя потреба
Я не забув і не зрадив
Пам"ятаю всі ваші поради
Як бути першим і чого заради
Все пам"ятаю від кінця до краю
Вибач, чому згадав?
а.. Не знаю
Звичайно.. Не все було так легко
Не просто, ламався характер наче возком
У воду і знову в кому
Байдуже що не чипляє
Я все це пам"ятаю..
Герої що захищали Трою
Останні троє
Що за своє йшли горою
А хто зараз з тобою?
Пили повний пил!
Прикриваючи тил тих
Що потім пішли проти них самих!
Морально багатих
А на словах дурних
І бій затих..
Кусали вітер
Ковтали голос, тепер
Пили гаряче скло
Показати повністю..
Вбирали в лати дощ
І не знали що для них дорожче
Навіщо краще?
Я спробую вище!
Нехай один проти тищі
Вся армія, навіщо?
Та і кохана ще..
Доводили до грані
Далі від моралі
Присмак ворожої сталі
У крові, втомлені від болі..
Але вибрали за долю
Війну, у вітряному полі..
Вітер цілує рани
Нажаль, він пішов надто рано
Плакати марно
Пішов як вірний син, гарно
Вже ранок
А місяць не покинув рамок
І не пішов за хмари
отже так треба
Це знає лише небо..
Mарси Мар:
Не лізь в мій світ!
Жорстокий street
MC Диесем, з ним же і фіт
Вільний політ
Мені різниця не велика від
Критики до твого визнання
Відверте похуй, на твоє звання
Лояльне сталення до того
Шо ти там думав, херове римування?
Цей трек, це є твоє зізнання
Не буду шкодувати зусиль
Щоб захистити власний стиль
Навіть, якщо на душі штиль
Дістану, тебе за сотні миль
Не лізь у ці підземні клуби
Тут не іграшкі, а б"ють одразу в зуби
А ні то трупи в труби!
Районні бляді, п"яні в помаді
Кидаються на хлопців, а ті і раді
Черговій зраді, але зараз не про це..
Забудь все це
Втікай, і бережи своє лице
Мені вже байдуже друже
Що там в мене не дуже
Давай напиши ти, за "не знаю"
Тут карають
Тебе їбуть ці текти
Ти давишся від слини
А я написав це, за лічені хвилини
Зі мною рідна вулиця
Пісня ця
Чекаєш кінця?
Даремно, хоча на дворі вже і темно
Ти зневажаєш мої тексти, кричиш "гамно!"
Ховаючись, за броньоване вікно
Та зрозумій ти, мені всеодно
Якщо для тебе життя - кіно
То що ти там доб"єшся?
Якого місця
У цьому суспільстві?
Мій хіп-хоп це мої крила
Це трек в I- pod "і, і читка вміла
Знаю своє діло
А ти далі бігай, вдихай "Момент" без міри
І Називай мене дебілом
Те що завжди буде зі мною
В серці, впевнений в підтримці
Вірний музиці
Хоча серце надалі на треці
В літературних колах
Знаю місце у поетиці
Ти не підеш проти мене
Бо зразу від образи стане тісно
Маленьке місто
Перемішаю на тісто
Звісно, не варто за живе чипляти
Переважає той, хто навчився пробачати..
Незалежність, вона безмежна!
Спробуй бути обережним
Уважно стеж за стежкою теж
Фрістайл не має меж
Білий манеж
На ньому плями крові
Від не взаємної любові
Без болю
Воля на полі, така доля
Тепло в долонях
Пульс на скронях
Музика тільки в серці
Це вже не хоббі
Те що вмію роблЮ
Спосіб вижити, донести до тебе слово
Через рідну мову
Не шукай проблем на свою голову
Вже не ігри
Минув той час коли без репу міг би
Рву тенета, виношу все в куплети
Від душі, відпускаю їх, давай, лети!
Переплети мої куплети
Які ж ви всі естети, бля..
Вільний наПрям
Спробуй зупинити, по гострим граблям
З зошита в твої колонки прям
І тобі не зупинити, наш напрям..
Планета амурів
Знаєш.. Free здурів
Від проведених із нею вечорів
Мимовольних чарів
Майже не грів та рахував
Серця її удари
Розвіяв хмари
І більше не марив
В любові хвильою накрив
Ти де нарив?
Під розмахом блакитних крил
З останніх сил вберіг
Зміг, і може переміг
Показати повністю..
Далі разом, без образ
Просто закоханий у її образ
Вона занадто дорога
Дарунок Бога..
Лети! ми високо тепер
Внизу лише слизька підлога
Дай руку, я тримаю
Це не рай
І не щасливий ряд,
А просто ти поряд
Значить все в поряДку..
Не пам"ятаю хто, колись сказав
"Любов-це гра
Хто перший сказав "люблю" - програв "
Не знав?
То я свою давно програв!
Без прав не грав
Все щиро та відверто
Не приношу себе в жертву
Занадто впертий!
Але це вже моє діло
Головне триматися разом
І вірити сміло
Люблю її, і не приховую цього
Стерті записи минулого
Якщо любов це Океан, то де Акули там?
Усі по парам, в усіх свої ролю
Без болю робим те що називають грою
І якщо тобі подобається
Лишайся назавжди зі мною?
2009-тий вже за вікном,
Купа змін, а я все туди ж вертаю додом
Стереотипи руйную власним голосом
Чисто фото-сон
Незмінна хромосома
Не відчутна втома
По закону Ома
Добре відома дорога до дому..
Приблизно ясно,
Кінець 2000-шостого
Старі касети, початок мого,
Але точніше нашого
Показати повністю..
Нового невідомого
Свідомо скажеш ринкові відносини
Але відносно просто просимо
У музи куплети
Бартером на недосипи
Білі кроси, досить, і нічого більше
Справжні, вони вище
Відрізни із тищі
Широкоштанників з панельних хащів
Сам обери що краще,
Чистою римою
(важче?)
Чи замашками пропащих
Без промаху у лузу
Скидую свою обузу
Давно б вже з"їхав з глузду
Кусаючи за душу пусту
Дивись! як маси хавають отруту
По ящику це ж тру..!
А Андер так..забутий
Деградація нації
Попсою радіо ротації
Кричиш "Хіп-Хоп у ср*ці!"
Вважаєш маєш рацію?
…Недостовірна Інформація…
Вірний музиці і брату
Не пробачає зраду
Бачить крізь воду
Кохає правду
Щоправда обожнює її помаду
Строгий характер тримаю досі в собі
Бувають різні дні
Планку треба тримати на висоті
Слова не пусті
А рими щиро чисті
Такі закони в місті
У цьому тісті..
Роблю те що вмію
Як не як, але на місці не стою
А дію!
Бо маю мрію
І йду до цілі
З вуст Мері хапаю афоризми вцілілі
Голос вулиці..
Реп це і моє життя теж!
Звісно люблю його, як Адам Єву
Щиро, і без меж
Хоч знаю що не досягну тих веж
Та всеж..
За стежкою стеж
Free тільки дістався
До підземних мереж
I was here, розстеляй свій манеж.
Це моє місто Рівне
Життя у цих районах Різне
Відношення помірне, старе німе кіно
Буває що натрапив не туди, всюди розбите скло
Й ніби не боляче воно
Але вибратися пізно
Іноді кінчається банально
На брудному матраці їду, прямо до тебе в спальню
Буде не больнО-
—Но зовсім не прикольно.
І авжеш ми різні,
Але єднаємся в одному,
Як не по сОбі по ночі
Вертатися самом до дому
…
Тут виріс, з колиски виліз
І ось ти чуєш мій реліз,
Не відповідь на дісс
А так, від душі й під самий ніс
Це Реп із зАходу, заходУ сонця
Прямо від серця
Порив наших думок, тобі браток
Римовані пари строк
На білий листок
Без фоток
Квиток в форматі " doc "
Від дворових зірок
Він не кохав більше нікого
На серці ніби облога
В будинку все давно убого
Вона була занадто дорогА
Вважав від Бога
А тепер нова дОрога
Показати повністю..
У кожній бачить ворога
Лише у сад відчинені ворота
Старий фасад вже звик
Ловити крик Чорного ворона
Її срібна тмяна корона так і не покине свого серванту
"-Сер вам тут, нічого не потрібно?"
Іноді мовляв дворецький
Чи хтось йому подібний
Протяг хибний
—Це Мері прогулюється на мому папері
Бо білій пустелі
Промовив закриваючи двері
Сам до себе, чи то до стелі
Сухі очі самотньої душі, пронизували стіни
І не знали сліз, після засипання її труни
Могила зацвіла після весни
Спілкувався з нею мовою квітів
Вирізаючи з картини
Усі зміни
Складавши їх у віник
Несучи їй здував лиш пил сторінок
Знову вінок - дзвінок
Подихом кави, нагадував їй ранок
Занадто рано..!
Вони один одного кохали
Та смерть спинила їх,
Унісон як страшний сон, миттєво увірвала
Вона не знала
На кого його тепер лишила
Пішла, а з нею і дитина
Та єдина..
Лишилась лише
Одна стара машина
На даху гнила шиншила
Невдаха.. запах весь покрила
Сльози неба вбирала в себе
Вважаючи що так і треба
Слабке самотнє серце
Не витримало все це
Тепер їх разом гріє сонце
І мрія вдівця дійшла свого кінця
Але ж де "кохана доця"…?!!
Про яку так мріяли обоє
Нажаль запізно,
Вітер хрести огортає
А Мері все зітхає
** Колись і ти усвідомиш ціну чоловічих сліз
Та буде вже занадто пізно
Звісно.. зараз не цінуєш
А відчуваєш..? Це мій біль
Солодка сіль.. а ти просто вір!
Я спишу папір до дир
Ціною будуть мої крила
Аби ти мила, це не пізно зрозуміла..
Ніколи не запитуй, тихіше
Що для мене важливіше
Ти, чи музика
Безглуздо так..
По-факту фізика
Те що не покладеш на вагу
Стараюсь, беру наснагу і тягну
Буденний процес,
Як тільки можу Боже, спиняю свій регрес
Черговий стрес,
І знову ті самі приколи
Все іде по колу
В когось щастя від чергового уколу
Показати повністю..
А комусь й без того серце коле
Вітер в поле..
Але про це в настуному, "Черговим болем!"
Мері кусається до крові
Кидається на смак любові
Та заберайте все, аби ви були здорові
Рими не нові, а теми класичні
Може й справді готично
Але вибач, принижуватись якось не звично
Це ж тупо звичка..
Пробач мила,
Вже якось не до сексу
Кінець сеансу
Немає сенсу
В сенсорній грі кохання шансу
Нудить як від російського шансону
Здається світ увійшов в змову
І знову десперадо!
І знову.. знову зрада!
Вилізай сам, Free тут безпорадний
Одягай щасливу маску
Життя - не казка
Шукай розраду
І смакуй тепер лише
Чужу помаду
Розбитих сердець тут валить градом
Ти не один, у стіни плачу нас валом
І ти називаєш мої рими даром?
Ні, це просто емоції з душі шквалом
А мінус взагалі з підвалу
Не спіши померти
Хоч ніж уже у серці
Рими в поетиці
Це не життя в Америці
Ми до останнього на свому боці
У потопаючий лодЦі
Проблеми є на кожному кроці
Стримай сльози ці
Вже у поважному віці
Старі пісні досі у серці
Відбий у міміці
Присмак кориці..
Знову сниться?
Боже мій.. за що він її так любить?
Розум губить,
І обожнює ті губи
Прозорі труби..
А там холодні трупи
Примарні 80-тих групи
Ні, він не перплутав
І їм не можна по одинці
Таких не багато, одиниці
Звужені зіниці
Знову здається що все сниться
Для чого так кохає?
Я й не знаю..
Показати повністю..
В серце двері відкриваю
Не бреши! Я відчуваю!
Це вона!
Кров дійшла за край вікна
Може й не сама..
Зима забуде імена
Чергова зміна лине,
І я чекатиму тебе вже там
Зустрінемся, за годину..
е дзвони - не пиши,
Free з свого життя спиши
Я виходжу з цієї гри
Біти викинь, а тексти стри
Тіні три, а Мері і не проти
Спалюю куплети
Ти сльози витри,
За сюжетом лишились лише титри
Не хочу далі бачити
Кров з асфальту джерелом
Проходячи власним двором
Немов би хором..!
Показати повністю..
Люди прогинаються під тиском
Що вбили їм у мізки
Де хапанути більше грошей
Забуваючи про массу інших речей
Нехтуючи тим що дійсно дорожче
Ти теж вважаєш що так буде краще?
Вибач, нам не подорозі
Є мораль ще..
Сором в передозі
В мокрому одязі
Стрибаю в Астрал
І абстрактно зникаю у світлі фар
На дні проклятого світу
У дні весняного цвіту
Покидаю цю гру,
А ти забудь мене, Гуру
Бо Free це так.. не Тру
І знаю, як проміняєш мене завтра на літру
Актор театру
Нажаль без фарту
Але це старт тут
І я прямо у гострий кут
Наівть не думай, лізти у наш бруд
Не зазирай в мої очі
Вони більше бачити тебе не хочуть!
Холодні самотні ночі..
А Free все той одинокій-дикій"
Мовчі вже стерво
Я подих з тебе вирву!
За ті безглузді крикі"
Рядкі лірикі
Такі жорстокі ліки..
Це їх домен
Мовні каліки без імен
У пошуці накурених сцен
А я звалюю звідси, This is the end, Man.
Як це все вже дістало!
Брудні під"їзди, квартали
Підземні канали, в них пусті стакани
Чужі квартири і брудні зали..
І якби ти знала, що мила мАла малА
Що в руках роками тримала
Болю не мало
Слова твої завдали
Тепер зламала
Забула? І що так краще стало?
…Дістало!
Куплети на мінус перти
Показати повністю..
Холодний погляд жертви
Не благав вже жити
Але ти пожертвуй!
Без сліз поліз у низ
Світив поглядом карим
Але не цим даром марив
Рими виносить ехо із підвалу
Прямо у квадратні овали
Потім димом гріхи відпускали
Не сподобалось?
В труну клали
Пилом засипали і ховали
Бо сука дістало!
Не застрелюсь й не поріжу вени
І ти тримайся брате
Як кажуть, "бережи гени"
Нас гріли і не такі вогні
Холодні зали і арени
Знаю, слів багато, а запис тільки Демо
Яке там Промо.. А Мері й демон..
Забудь цю тему!
Вдихни риму, зараз буде третій (відбиток смерті)
Як завжди без гриму
Ті самі дівчата
Вічно маю щось втрачати
Розуміючи що це тільки початок
Хоча на Чорта ти їй здався
Біт то затих
А гололос не сховався
Ти досі віриш що вона тебе кохає?
Кажеш на нервах грає?
А я і так давно все знаю!
Такого дебіла ти більше ніде не знайдеш
Авжеш.. Любов не знає меж
Та все ж.. так просто все не стреш
Так блін, люблю її вже 7 років
А вона міняє хлопців досі
Прозорі гості, і все так не просто
То може досталь?!
Ця заїжджена проза
Прямо до тебе в мозок!
В мене відсутній розум
Від останньої дози
А ти все забуваєш, ніби після наркозу
Показати повністю..
І хто зна хто з нас
Буде пити відблиск страз
А хто пускати квадрати у мікро раз на раз
Не зараз.. набір фаз
Фальшивих фраз
В останнє перед лірою
Вдихни, тільки слідкуй за мірою
Да.. бійся мене, сука!
Я дуже агресивний
Не довіряй, це все пасивно
Подвійно злий
І зовсім аж не милий
Був ніжний..
Доки не відчув ніж десь, поміж
Двох рідних половинок
Їх розділили, і тепер лиш біль від картинок
Знову цей дзвінок
І я ставлю убитиго Б/В себе на ваш мутний ринок
Сто списаних сторінок
А на серці всеодно замок
Не від зірок замовк вовк
І знову, знову цей проклятий шовк!
Ні не найкращій…
Для тих хто ці теми нормально тащіть
Сприйми лояльно, це не в останнє
Трохи банально.. ну це ж не танці бальні
Я просто лечу трохи попереду
Аби невдовзі, відбитися у твому стерео
В голові бардак, але стерильно
Ти впізнав? і потчерк хоче
Білі ночі бути вільним
Все по-старому, Free сильний
Але до неї схильний..
Хата завалена недописаними куплетами
Мобільний текстом "де ти там?"
Та нащо вам!?
Це зошит ручка і свідомість в хлам!
Не продам, покажу і не віддам
Мій невиліковний шрам..
10% зору, просто прости прози-море
Рими строго в клітинкі узором
Ідея - Ввести тебе в ілюзію і залишитись друзями
Мрія стала обузою
Характер - музика
Похмілля - музою
Рими - воєни музею
І всеодно щасливий, що залишився з нею..
Практично третій куплет
Фактично не поет
Відримований сюжет
Типовий смерті
Тотожні грані.. це треба стерти!
Спробуй зі старту
Вдихни ще дозу фарту
І вже без жартів
Запалом з закалом воєнів зі Спарти
І знову чорний фарфор…
Ранок без рамок
Рот на замОк!
Списи за вітром на зАмок
Пророк від думок промок
От і закінчився, урок
Ти не почув дзвінок?
Я вже не біля твоїх ніг
Зміг, а отже пере-міг
Біт затих від слів пустих
Лише холодний дим для них
Не дає зробити вдих
Я вже не у твоїх колін,
Так прагнув змін
І Боже.. може не один,
Сім хвилин подиху пір"їн
Відбився від шести стін
Минув той час
Показати повністю..
Коли могло щось
Бути гарно для нас
Це був не перший
Але останній раз
Врода в тебе є, душі нема
Зима.. І дякувати Богу ти не сама..
А взагалі того не варта
Так, я все ж той придурок з фартом
Чорний фарфор на білу постіль
З мене вдосталь
Не все ж так просто
Нехай хоч сто, відносно
Погляд гострий
Мері виставить по росту
Всі твої вчинкі - занадто брудно й плоско
Я знайшов свою Merelin
А ти закохайся в доску
Ну давай, скажи, як це все жорстко
Free с*ка злий і гордий
Втікає від ескорду
Викравши ту кляту руту
Лишивши сліди ртуті
Почуттів давно немає
А теми не забуті
Самые популярные посты