Marsi Mar 4U

Свідомість тане у буднях разом із світлом у тінях

В тих днях які сховали в піснях, не лишили сумління

Хтось проніс короткий шлях у вітрах, який пустив коріння

Тепер у словах почуття не знайти співчуття

Тебе лишають рабом свого серцебиття, це теж чиєсь творіння

Сміття наносить в життя, сирість холодних районів

Віра не дійде кордонів, навіть коли ти складова тих полонів

Поки в тобі є душа, а не жертва циклічних шаблонів

Ми ще побачимось,
Коли розведуть бетонні мости, на мому районі
Сльози не нестимуть солі, а даруватимуть волю
Що здатна сама той час знайти
Де почнуть цвісти мармурові хрести
Які змогли прорости
Цього я не міг відвести
Розкидав впливові листи
З висоти свідомості
Яка не простить
Ігнорувати пости
Стане кусати хвости
Моєї долі самоти
Саме ти, є мотивом мети
Виною мною цього донести
А поки ти вільна - лети
Ти ж знаєш де знайти перспектив
Коли ми побачимся ще, хтось не зможе біль нанести
Не наповнити пустоти, коли ти вже її відпустив

Я бачу тебе тільки коли опускаю очі
Не все як ти хочеш, можна сховати у світлі ночі
Ключі від тебе тонуть в руці у моїй кишені
Стрибкі дешеві, ти усвідомлюєш хто лишився у ролі мішені
Я вичерпав себе, тут лишень, стимули спущені
Але скоріше буде - Ще ні!

Підвішені рядкі, я знаю нащо я тут
Твій маршрут зводиться в фігуру кут
Ти ж знаєш, тебе там давно ждуть
Але не суть!

Великі кораблі самі не тонуть
Мої стимули ростуть, з самого мокрого дна
Так мало бути, і я знаю що таке глибина
Невагомі імена зносить навіть вітер
Не прийняти всіх моїх літер
Зате для тебе це все що я витер

Когда сука" убирается" в мясо, то теряет контроль !

Де в моїх шухлядах Бенджамін, і не один
Ти маєш знати не вдихаючи від води
Бажання у тому щоб не помер молодим,
Виношує той хто тебе створив
Водить негоди, Сивобородий,
Що є для кожного брата свобода
Погода роздягає людей, і хтось навчився виносити насолоду
Породу часто псує почуття голоду
На білих стінах багато холоду, афішам мого Мокрого
На пусту голову не знайти дорогу, і платити буде дорого

Очі вміють приносити щастя
Серцебиття на зап"ястях
Поки ти є гостем в усіх реальностях
Поки так вирішили на небесах, ти є в наявностях
В знайомих для себе місцях

Ти знаєш…
Те що не живе в під"їздах, не передати по поїздах

Може останній раз підняти на дах і відібрати страх

Щось не стримне, романтикі ховають у прозах

Увага в"яне у вазах, хоча нехай це не зразу

Я точно знаю чиїм наказом, це звело нас разом

Батько небес раз за разом, підвішує ці рядки для мене,

Щось незбагненне, я маю зробити писемним

Знову і знову, беручи цей посил за основу

Слова творять розмову, як я фанатично люблю ці умови

Байдуже що там навколо плюс одне соло - готово.

Всі холодні тіла бачили один світ
Зараз спочивають там, де не передати привіт
Не тримають орбіт, власники що довершили свій заповіт

Тут все настільки стабільно,
Хворі через вікна покидають свою божевільню
Аби почуватися вільним, не потрібні мобільні та жити суспільно
Душа також мобільна, ти знаєш жити смертельно
Парадокс! Ми всі йдемо по однй паралелі
В останньому тунелі не працюють панелі
Це Світ Паралельний
Створений Всевишнім ретельно
З нашої палати плата буде смертельна
Скинемось з вікон не за віком, може стати фатально.
Не дарма наш діагноз - жити феноменально.

Репродукція власної смерті

Затерті адреси - знають, що виношують конверти

Спискі тих, хто має померти

Кого серед братів треба стерти

Нова адреса, і запрошення на небеса

Почав все сам, а кінець привів до Христа

Не з проста, бачив великі міста

Де перестав контролювати вуста

Зверхньо спостерігавши за номіналом листа

Став тим хто розтанув

Прийнявши образ туману

Ставши клієнстом обману

Хоча пішов ти рано

Час був для тебе тираном

Мої герої пера, полишали свої долі

Народжені в неволі, я сам завдав їм болю

Знаєш, листи посипались,

Та хтось таки був наді мною.

Коли останні сходинкі приймуть мене на цитати

При всьому бажанні, ти вже не зможеш мене дістати.

Час уцінює гроші і приносить результати

Я не лишив себе в задимлених стінах, і навчився літати

В той час як думки творять нові дії

Кожен вартий тих, кого не лишив у подіях

Час міняє лице і змінює мрії

Горять не тільки секрети, але що ти тут вдієш?

Бідність творить нових людей і нові проблеми

Пляшкі котяться, за звичним маршрутом системи.

Свобода в тому, хто з дому, пішов у світ за христами

Всі будемо там, як лишимо гонку з листами

Байдужість відбирає людей у людей

Так шкода… Клятви не здати в музей - їх всіх час розвезе й,

Єдиний басейн, привітно прийме за вітром

Хто йшов, і бачив у цьому ритми

За алгоритмом, прихватить з собою й сліпих

Хтов вже не бачив цілі, чи то просто до неї не встиг.

Те що не живе в під"їздах, не передати по поїздах

Може останній раз підняти на дах і відібрати страх

Щось не стримне, романтикі ховають у прозах

Увага в"яне у вазах, хоча нехай це не зразу

Я точно знаю чиїм наказом, це звело нас разом

Батько небес раз за разом, підвішує ці рядки для мене,

Щось незбагненне, я маю зробити писемним

Знову і знову, беручи цей посил за основу

Слова творять розмову, як я фанатично люблю ці умови

Байдуже що там навколо плюс одне соло - готово.

Сьогодні кеш зробив для мене день
Лиця щасливих людей, у мотиві ситих кишень
Я гортав календарі на січень, народження рішень
Лишав себе тиші, він всі проблеми за мене рішить:

Стиль стелив під себе голови вустами, (він іншим вже не стане)
Мої вислови натисли стиснути їх ненависників
І це нависло змивши моє місто намистами
Що намолив у храмах,
Вын зараз вистрелить, ти знаєш полишавши шрами
Звук побіжить газетами, не лишившись тільки між нами.

Автобуси возять наповнені ранки заспаних думок

Цикли зводять постійність у вітряний замок

Реальність сковує мрії і дії летять у кам"яний блок

Швидкі купюри розбирають, як розбирають красивих жінок

За тим Всевишній забирає нас, до колекції своїх помилок

Бачучи це, ніхто не може, зробити фінальний свисток

Потік безкінечних думок зводиться до слова "життя"

Відверті слова і без гаджетів, створюють покриття

Що єднає серця, як поняття не винних єднає стаття

І все триває, поки під рукавом присутнє серцебиття

Одна безсонна ніч разом зводить не тільки два дні

Ранок може родити не один слід на спині

Рядки вгризаються в мої думки і лишають себе на стіні

І це зовсім не то що лишив мені мороз на вікні

Потоплені спогади з часом вспливають в брехні

Бідні розуміють що возять воду на свому судні

На висоті лише ті, хто забув свою душу на дні

Ти ж не зможеш покохати

То про яке кохання ми можемо говорити?

Кинути пару теплих слів

На десять холодних днів

Гадаєш я цього хотів?

Раніше тупо не розумів

Не просив, та настрій легко змінив один дзвінок

Наче списом у спину без упину, спихнув

Мене на цей крок

Я вже тупію від думок

Не вірю містиці зірок

Бо впевнений вже вперто

Буде не гарно

Сказати все відверто

Тому даремно

Лізти в землю (де холодно і темно)

Якщо ще рано,

Краще зализувати на сонці ці рани

Байдуже одужувати

Аби одужати дюжину

Мужніх словом, щоправда напружено

Таких як ми

Триматися разом

І уникнути війни..

Знімаю грати

Біжу крізь білі стіни

Своєї постійної палати

Палає попіл, десь через кімнату

Лютіють кати

І знаєш брате, за таке треба карати!

Карати давно не в моді

Бомжі з торбами горді

А в мене той самий

Капюшон на білій морді

І більше не їбе, мені так добре!

Щось не подобається?

Пройди будь ласка на х*й

Руками не розмахуй

Мені нема чого втрачати!

Подобається грати?

Ставлячи на кон бабусені карати

Ну то грай далі!

Характер характерний сталі

Але вже проїбав свої медалі!

Знову не спані ночі

Червоні очі, і всі щось хочуть…

Я підіймаюсь з ліжка

Вже зовсім не смішно,

Одягаю маску

І далі вірю у цю йобану казку

Просто пробач будь ласка…

Пил в очі, дурна відмазка…

Рву ці сіті, ненавиджу болі колючі миті

Ну.. змії, ви вже ситі?

Серця в обох закриті

А на томість-брудна совість

Це бій за вдих, покажи свою готовність!

Не передати як зайобують ці тексти

Ненавиджу цю ліру нести

Free вуличний, не пести!

Та і ти не пес! просто прагнеш небес

Вже котрий рік, зачарований

Цією грою

Хворий квіткою

Хочеш зі мною?

Я не хотів тобі цього казати, але із серця лине

Ти забудь мене, і це мине

Кров стине, а біль плине

І я її не покину!

***

Було боляче

Ліве плече десь серед ночі

І знаєш.. більше так не хочу

Скляні очі, не охочі ласки

Я тебе прошу

Зрозумій будь ласка

Це ж життя, не казка

***

І не турбуйся, я сам зніму завісу

Скину до низу свою творчу кризу

Вилізу, і не скажу тобі усіх думок

Не допишу цих пару строк

Бо може завтра все буде Оk

І я проклинатиму цей листок

***

А нині.. пишу це людині яка того не варта

Мої карти не знають жартів

І я всерйоз на старті

Це гонка проти смерті

Не дивись це не для тебе і треба стерти

Всі Паті і концерти

Кохати й не померти

Аби донести

І ти змогла мене зрозуміти

Тільки пробач, якщо побачиш

Та серця вже не відкрити..

Красива стерва

З.їдає нерви

Псує шедеври

У пошуці нової жертви

Продовжує вперто перти

На вдачу карти

Кажу тобі втікай, все це не жарти

Три шари жару

Міняє почуття на пусту тару

Таро розсікається об ауру

Усюди аурум

Біжи, сприйми за смертну кару

Продає власну цноту

Позує перед фото

Ненавидить моє мото

Старається вилізти з свого болота

Повір брате..

Не завжди виходить взаємно кохати

Кажуть їх буде багато

Умій терпіти

Життя не просте, а нам ще жити й жити

Жорстока егоїстка

Не пропустить жодного багатого

Немов би сітка

Кидається на мертвих президентів мітко

Скажеш мені про любов?(краще повір сусідці)

Не бійся, все буде швидко..

Зализуй шви

Не зберігайся, тікай з цієї гри

Через порти, підземні канали

Доки не знайшли і кулею в канаві

Клен у Канаді

Губи в помаді

А Реп у серці мому

Це єдине те, що не віддам нікому!