ЛОВИ ДВИЖЕНИЕ

Друг - це снікерс на двох,
друг - це такий як і ти лох,
друг - це постійний ржач,
друг - це той, хто скаже: сука, не плач!
друг - це коли хуйово, він прийде з бухлом,
друг - це дибіл, з яким добре обом.

Колись нам снитимуться одинакові сни,
Де в тебе є я, а в мене є ти.

1:26,

Я ГОЛОДНА! ДУЖЕЕЕЕ(

Дякую тобі, 2 місяці:*

і кожен день одне те саме - "привіт, як справи?". та не треба мені такого спілкування! я хочу щирості! не треба цих масок, типу тобі цікаво як я поживаю, надоїло!

Нужно поверить в себя,
хотя бы до понедельника.
Так ведь нельзя,
никого не любя,
оставаться среди стада
отшельником.

Людина нібито не літає…

А крила має. А крила має!

Всіма визнана істина полягає в тому, що як тільки щось у твоєму житті починає поліпшуватися, щось інше розвалюється на частини.

Життя - як вокзал.
Хтось приїжджає,
хтось від'їжджає.
Поцілунки і рани,
клунки і чемодани,
слова і фрази -
все разом.

ти живеш у своїх вчинках, а не в тілі.

ти - це твої дії, і немає тебе іншого.

2:55, мені взагалі не хочііться спати) завікном зима, снііг:* думки мене переповняють, стільки зараз хочіться всііім сказати, здається, що не дотерпиш до ранку? Ні! Зранку буде вже все, як завжди, зранку буде вже зовсім не той настрій, не та атмосфера! чому зараз сплять саме ті люди яким хочііться сказати стільки всього приємного??

Н, Т, І, К, О дякую тобіі за вчьорашніій день:* все було дужедуже крууто:* моя Н я тебе дуже люблю:* ми так гарно позїжджали з горок, ротіім ролікі, інь-янь! Фоткіі взагалі неперевершені, фотоапарат сам відчував що сьогоднішній день потрібно зафіксувати найгарнішими фотознімками:* Н як ти на мені сидііла, потіім налетіли всі) після відсвяткування Таніного ДН, ми пішли до тебе)) наїлися сухарііків, посиділи ВК, поговорили з твоїм коханим по спайпові, але не пофоткалися на вебку( (жалко, ну ніічого, я до тебе обов*язково зимою прийду ночювати і все буде дужедуже клаасно:*

Я ВАС ДУЖЕ ЛЮБЛЮ:*

ми розкидаємось словами і навіть не помічаємо цього. ми занадто часто вибачаємось, занадто часто обіцяємо і не дотримуємось цих обіцянок. прийде час і вже ніхто не повірить

мені здається, що якщо хтось запропонує мені покинути ці всі місця, забути, що було раніше, виїхати без оглядки в інші країни і більше ніколи сюди не повертатися - я погоджуся, скоріше без роздумів. тут занадто багато зайвих мені людей і вулиць, де тісно від спогадів. тут повітря пахне тими, хто захопив мій розум.