Океан

Никогда не иди назад. Возвращаться нет уже смысла. Даже если там те же глаза, в которых тонули мысли. Даже если тянет туда, где ещё всё было так мило, не иди ты туда никогда, забудь навсегда, что было. Те же люди в прошлом живут, что любить обещали всегда. Если вспомнил ты это — забудь, не иди ты туда никогда. Не верь им, они — чужие. Ведь когда-то ушли от тебя. Они веру в душе убили, в любовь, в людей и в себя. Живи просто тем, что живешь и хоть жизнь похожа на ад, смотри только вперед, никогда не иди назад

Це вчинок, який не виправдовує надії. Він за собою тягне лише розчарування.

Как бы неприятно это не звучало, но люди не меняются. Меняется окружение, друзья, даже родные уходят. А что делать нам, тем кто остался один? Ведь говорят: " Человек умирает столько раз, сколько раз он теряет дорогих ему людей." А те люди, которые чаще всего прощали и дольше всего терпели, обычно уходят неожиданно и навсегда.

Ми говоримо різні дурниці, намагаємось бути кращими для когось чи для чогось, забуваючи про головне- душу. Ми не звертаємо увагу на людей, які знаходяться біля нас, допомагають нам у скрутні хвилини, а коли втрачаємо їх - шкодуєм. Ми не можемо змінити наше минуле, яке заважає нам йти вперед, адже нагадує про себе у найнепотрібніші моменти.

Чому коли ми забуваємо людину, вона знову і знову нагадує про себе? Не відпускає тебе, не дає тобі вільно дихати. Це так нестерпно боляче!

Сидячи о 1:38 ночі, я розумію, що життя чудове! Потрібен лише час, щоб це зрозуміти, щоб полюбити його і насалоджуватися ним.

Наша зустріч була випадкова,

Але одразу змінила все!

Мої очі засяяли знову,

А ти так просто відпустив мене.