Саме те..

Люблю спостерігати за людьми.. За тим, як Вони проявляють свої емоції. Інколи важко зрозуміти людину, а ще важче зрозуміти себе. Коли ти навчишся розуміти людей, ти почнеш розуміти себе..

Придушити б все це.. Наступити ногою й чекати доки не перестане кричати.

Паскудство! От тільки, приходить розуміння, що всю цю "кашу" заварила я сама.. Люди самі придумують собі проблеми. . самі ж потім страждають через це. Чому так важко просто повірити в те, щастя, чи як би це назвати.. Чому так важко, насолоджуватись тим що є, і не думати про те, що буде " завтра". Чому зараз, так важко робити все те, що робила раніше?! Кляті зміни, які приводять до депресіїї, меланхолії.. Варто зробити "правильний" вибір.. А що, якщо вибір виявляється не правильним?! Замкунись в собі й чекати поки хтось не витягне тебе з лайна? Неет уж, спосибо! Людям притаманно робити помилки.. Але не варто вважати, що життя - це суцільна помилка..

В гору..

З тобою…

А все зводиться до того, що " почати з чистого листа", означає не лише відстригти шмат волосся. . це щось більше. І болючіше..

До блювоти..

Вибач.. і ти. вибач..

Давненько я вже тут не писла. Не тому, що не було що писати.. Просто потрібен відпочинок.. щоб " очиститись". Необхідний відпочинок, для душі.

Яка в біса різниця?!.. Сита цими " добрими" рекомендаціями по горло. Ненавиджу людей, які лізуть мені в душу, своїми грязними, " бацильними" руками. тьху..

А й справді! Давайте всі разом почнемо робити вигляд, що нічого не помічаємо, не чуємо, не відчуваємо.

Люмен - гореть

Вкотре переконуюсь: все, що навколо мене - суцільне лайно, більшість людей - фальшиві фарфорові ляльки, які роблять те, що від них вимагають, які говорять те, що хтось хоче чути. Як серед такого "гнізда" можна впізнати Своїх (свої - надто голосно сказано, рідні, - ось це влучне слово) ? Живучи серед лайна - ти являєшся його частиною. Не хочу я створювати ці "тенета", не хочу відноситись до маріонеток і воскових фігур.

В душу як коти насрали. При чому, без певних на то причин, просто нудить від людей, не можу виділити когось конкретного, хочеться охопити усе і зразу. Рятує душевна музика (як правило, депреснякова музика - у виняткових ситуаціях), але в мене все навпаки, хочеться танцювати і кричати в усе горло, так от, музика, "піченькі" і морозиво - єдине що оправдовує людство. Можна "розпалити" патетику, що до цього, ця тема (наскільки я встигла переконатись), буде преслідувати мене ще довго.

Головне, що я навчилась не зважати на ті крики, які наздоганяють мене, і це не "пофігізм" - це щось діючіше!

strikalo Юрачка Когда сидишь один в кафе нужно вести себя особенно круто, чтоб никто не подумал что ты лузер и что у тебя нет друзей.

strikalo Юрачка Иногда кажется, что весь мир против тебя. Но это всего лишь кажется. На самом деле на тебя всем насрать.
Життэве кредо: Коли тобі сумно - читай твітер Каплана, коли тобі весело - читай твітер Каплана, коли тобі похер - читай твітер Каплана. Висновок: читайте, люди, твітер Каплан, розвиває

Рожеві черевички - це тільки початок грандіозного "виходу" з Чорного квадрату.

Набридло цим дихати! Набридло щодня пережовувати. Досить..

Як завжди, " бударажний" дзвінок ввечері - і ми вже валяємось в снігу. Розглядаєм зорі.. Безодню. Цей вечір був насичиний чимось чарівним. Я наче повернулась в дитинство, але за долю секунди знову відчула " часткову відповідальність" (мені не подобається це поняття, але від цього не втекти). В ті хвилини, життя ривками пролетіло перед очима. Згадала усе.. як Ми, навіжені, бігали по дворі, як Ми дорослішали, згадала літо, Наше літо, згадала Янгола. За всім тим сміхом, безумовно щирим, та все ж.. за всім тим сміхом ховалось щось більше. Відчай? Можливо..

Головне: ми відірвались по-повній!)

"Це" - буває вкрай рідко і цим "воно" мене насторожує. (Якесь дибільне попередне речення, але начхати) Я заінтригована, що ж буде далі ? Незручні запитання типу: " В скільки років вперше поцілувалась ? " і " Хто це був ? ". Хм..

"Запуталась" - чому саме це слово? Воно втрачає весь сенс, якщо його вживати в таких реченнях. Хоча, воно було самим доречнішим з того, що приходилось чути сьогодні.

Ці різкі зміни мене інтригують і навіть насторожують. Фатальні зміни! Чому "фатальні" ? Та тому, що все це поступово переростає в купу лайна, звичну для мене купу лайна! Дратує сам факт перемін. Натисніть хтось кнопку, зупиніть це божевілля..