@cateagle
CATEAGLE
OFFLINE

mozgopar

Дата регистрации: 01 сентября 2009 года

бейся-бейся -бейся может когда-то пробьешь свой лед

everybody-lies:

via Шербет.

Есть люди, выпиленные из дерева: с ними прочно, надежно, но не шибко интересно. Смотришь такому в глаза, а там - круги прожитых лет и больше ничего, совсем ничего… Стучишься к нему в сердце, а в ответ - глухой звук полого дерева. Не потому, что там ничего нет, а потому, что ты не можешь услышать остального; увидеть тебе не дано и подавно.

Есть люди, слепленные из папье-маше: выполнены, как правило, тщательно, так, что видны отпечатки чьих-то аккуратных пальцев, бережно воплощавших свою задумку в жизнь. Раскрашенные всеми цветами радуги, они хвастаются друг перед другом необычными формами и сочетанием контрастов, рисуются перед каждым вторым и медленно портятся без живительного дыхания своего творца.

Есть люди, сплавленные из брусничного льд а: свежим ветром они врываются в нашу жизнь и вечерним морским приливом заполняют все уголочки напуганных душ. Они поддерживают нас, лелеют наши мечты и надежды, пока однажды вечером не иссякают в своей бесконечной, казалось бы, добродетели и не исчезают, оставив легкий привкус летнего настроения.

Есть люди, выкованные из стали: они не гнутся не под каким ветром, идут вперед – неважно какими путями, добиваются своего – независимо какими методами. Сверкая на солнце и наводя благоговейный ужас в ночи, они внушают уважение к силе и стойкости, не оглядываясь на более тонкие душевные материи.

Есть люди, вырезанные из бумаги: они гордятся своими острыми углами и плавными линиями, но стыдятся плоскости, от того волчком вертятся вокруг своей оси. Выходит эдакая вечная юла с закидонами, с которой тяжело не то, что жить – общаться. Лучше бы уже успокоились, ей Богу.

Есть люди, сплетенные из одуванчиков: солнечным светом они радуют всех вокруг, появляясь, как добрые волшебники только тогда, когда надо; создают вокруг нас тонкую пленку из нержавейки под названием «дружба» и остаются рядом. Хочется верить, что сплетают эти одуванчики не срывая, иначе, как ни крути, они обречены на увядание. С другой-то стороны: а кто не обречен?

Есть люди, выложенные кирпичом: да-да, это за ними, «как за каменной стеной», если не вдаваться в мелочи и подробности. Их взгляды всегда поражают своей непоколебимостью и удивляют своим постоянством. У таких обычно подъём в 06:30, завтрак, стакан апельсинного сока, целый день ничего не производящей работы, телевизор (гольф, книга, покер, интернет) и отбой в 23:00. Сущий ад на Земле, не правда ли?

Есть люди, составленные из слов: грамотно пишут, образно расписывают, мастерски говорят, искусно заговаривают. Могут переболтать, переговорить и оставить в полном недоумении. При этом умные экземпляры предпочитают молчать.

Есть люди, сваренные из молочного шоколада: с ними уютно, атмосферно, и, главное, достаточно сладко. Как и продукт изготовления, их бы подавать к пятичасовому чаю с овсяным печеньем и рахат-лукумом. С такими хорошо, пока температура комнатная, а как только становится жарко – ну, вы понимаете, о чем я - они превращаются в липкую беспомощную субстанцию, которая не то, что не спасет, ещё и предательски обволочет ваши ноги, вковывая спасительные движения. Но, к чаю - хороши, не поспоришь.

Есть люди, связанные из шерсти: обеспечивают тепло (внутри и снаружи) в любой точке мира, согревая своим сердцем бесчисленное количество душ. Шерсть нынче подорожала, оттого и непосредственно людей стало меньше, но кому-то время от времени везет – удается найти этого самого человека и немного поёжится с улыбкой на лице в лучах его любви. Бывает в жизни счастье.

zima smenila osen` /zimu po skoree vesna…i tak leta za letami… u nas ne mnogo za spinoy, dlya kogo-to, no 4ustv uwe hvataet… cel` smenila cel`…ee smenit drugaya i tak po zamknotomu bewat`kuda-to vdal` i vrode ne teryay nit` namativay war iz opita i ulibok, slez i ran…lublu roditeley i znayu teh, kogo ne predam…davno ne smotru nikomu v rot i ne iwu zamen… davno ne s4itay v den`gah, i ne oru v serdcah///lekarstv ne nado dlya poped i v wizni ya vrode-bi istec, hotya nesu takoy vot bred

Нас сьогодні вже не здивувати ані снігом в Африці, ані цунамі в Азії, сьогодні ми звикли до усіх примх світового клімату. Та усвідомлюємо ми, що ця звичка є лише наслідком нашого бажання жити комфортно?

Виготовлення цегли, несчисленна кількість полігонів для поховання промислових і побутових відходів, електронна промисловість, спалювання лісів і всі інші привілеї розвиваючогося світу призводять до викиду в атмосферу парникових газів (водяна пара, двоокис вуглецю, закис азоту, метан і озон) .

Ще в 1997 році світова спільнота усвідомила та зробила перші спроби для вирішення питання глобального потепління. Кіотський протокол став першою за всю історію людства міжнародною згодою про охорону навколишнього середовища. Звучить багатообіцяюче, але чомусь з 1997 року ніяких покращень не відбулося. Відповіддю на це " чомусь " є наше просте, болісне слово - " комерція", адже врегулювання викидів парникових газів за Кіотськім протоколом має відбуватися завдяки міжнародній торгівлі квотами на ці ж самі викиди.

Прийняття цього протоколу стало початком важкого та болючого процесу ратифікації країнами світу умов цього протоколу, який тягнувся понад 10 років. Станом на 26 березня 2009 року 181 держави світу прийняли відповідні закони для реалізації планів Кіотського протоколу. На ці держави припадає біля 61% промисловості, що і спричиняє викид парникових газів. Цікавим моментом є те, що уряд США, очолюваний Джорджем Бушем, відмовився від виконання обов'язків протоколу, мотивуючі це тим, що умови протоколу можуть загрожувати подальшому економічному піднесенню США, і може призвести економіку країни, чиє ВВП на 74% залежить від сфери послуг, до небезпечної залежності від економіки інших країн. Звичайно, ця загроза також є дуже небезпечною в цілому для світової економіки. Чи, все ж таки, наддержава просто не може допустити можливість продуктивного розвитку країн з молодою економікою ?

Найпечальнішим є те, що поки хтось грається в світову політику, прикриваючись маскою занепокоєння долею майбутніх поколінь, з кожним днем жити стає дедалі страшніше.

За прогнозами Р.К. Пачаурі, лауреата Нобелівської премії, голови Міжурядової групи по змінам клімату та генерального директора Інституту ресурсів та енергії, зміни, яких завдасть потепління, тотально змінять наше уявлення про клімат. Наприклад, зміни в моделі опадів зроблять тропічні регіони планети зовсім не тропічними, а засушлива Сахара може стати найвологішим місцем на Землі. І проблема не тільки в тому, що загине надзвичайна кількість унікальних представників природи, а в тому, що світове співтовариство просто буде не готовим до тих змін. Якщо потоп в Новому Орлеані змусив наймогутнішу в світі запанікувати, то що ж буде відбуватися з маленькими острівними державами ? І нащо тоді будуть рекордні заробітки та тонни цегли? Може настав час інвестувати не в кінострічки про найстрашніше, і нажаль можливе майбутнє людства, а в розробку методів його попередження; може настав час усвідомити, що маркіза Помпадур була неправа і не варто по собі залишати потоп ? Бо інакше, навіщо усі ці спроби щось зберегти, збудувати, якщо уся діяльність призводить лише до винищення…

все написали и я напишу….но так тихонечко, чтобы не спугнуть. 2010 сменил 2009 и я этому счастлива/ура/.у меня есть семья…такая из 20 людей, которая справилась со всем… и такая из 3, которая вообще не поддается описанию.у меня есть девочки, которые орут громче всех и плачут душевней всех для меня.у меня есть человечек, с которым это третий Новый Год и каждый Новый лучше чем старый.у меня есть цели…. куча желания…и вагон возможностей…. и аж страшно, что как-то все так…эх..

тьфу-тьфу-тьфу

спасибо всем вам… это наше десятилетие

засуньте меня в стиралку, поставьте на деликатную стирку и на жосткий отжим.вытащите, встрехните, определите на плечики и дайте высохнуть.

но нет конца и края…. не получится войти в 2010, скорее я вползу

сегодня я скажу тебе, что научилась понимать людей.завтра истерически буду кричать, что так нельзя поступать.сегодня буду обожать снег и снежинки будут кристаликами счастья. завтра в гребанный снег будет затревать каблук и это "срань с неба" будет портить мне прическу.и не будет стабильности во внешнем… главное, что она появляется внутри

хочешь узнать кто, тот человек, который так нежно целует… дай ему возможность поступать так, как ему так, как ему угодно….

сцепи зубы.открой глаза.пойми, что целует тебя другой

CATEAGLE

Самые популярные посты

45

О людях.

everybody-lies : via Шербет . Есть люди, выпиленные из дерева : с ними прочно, надежно, но не шибко интересно. Смотришь такому...

25

однохуйствено

18

nice-nice-nice

утро пятница. скайп. завтрак.любимые он-лайн. планчики на вечер. праздно онечно очень. но так хорошо

17

vrode

zima smenila osen` /zimu po skoree vesna…i tak leta za letami… u nas ne mnogo za spinoy, dlya kogo-to, no 4ustv uwe hvataet &...

17

а вы мучаетесь в своих норках

Нас сьогодні вже не здивувати ані снігом в Африці, ані цунамі в Азії, сьогодні ми звикли до усіх примх світового клімату. Та усвідомлюємо...

16

Я отведу твои ночные страхи, я увезу тебя отсюда нахер