иллюзия реальности
Настя, 17.
Настя, 17.

каждую ночь.
имею гордость, но не очень то она мне помогает.

і люблю..
__
сьогодні для мене дата, яку я пам*ятатиму ледь не все життя, мабуть.
по-перше, сьогодні день народження у найкращої і найсвітлішої людини, яка тільки зустрічалася в моєму житті. два роки тому назад, 1.12.12. я написала йому про те, що кохаю, адже тоді відчувала так. і знаєте, він зрозумів усе. він завжди усе розумів. і аби я не була ініціатором припинити спілкування, він би далі ставився до мене як лицарь. просто він по натурі такий. неймовірний, чудовий, дивовижний, ідеальний. до нього я мала найсвітліші почуття, з ним я ставала кращою і весь світ був тоді у зелено-жовтих яскравих і теплих кольорах. бо він робив його таким. Сід. мая твоя. пам*ятаю.
і, по-друге, сучасність. сьогоді рік, як відчуваю. цілий рік. спитай: і я б ніколи не подумала, що симпатія до тебе переросте так на довго. цілий рік. роблю прив*язку до психології і того факту, що закоханість має вияснитися за рік. розумієш? я люблю тебе. люблю.
— Ты видишь себя только в двух случаях. Делая фото и разглядывая полученную картинку, либо смотрясь в зеркало рассматриваю своё отражение. Но ты не видишь, как твои глаза сверкают, когда ты говоришь о том, что правда любишь. И ты никогда не сможешь увидеть насколько ты красив, когда искренне улыбаешься. Это немного грустно, что ты никогда не сможешь понять насколько ты красив. Но я обещаю, что я буду здесь всегда, чтобы рассказать, что я вижу.
почему одни предлагают встречаться, иным я нравлюсь, а от тебя - пустота?
на сколько мне еще хватит сил?
ты даже представить себе не можешь, как мне сейчас нужен.
друзья подложили Микки кнопки на стул, но Микки перехитрил их и сел на героин.
только бы все получилось. пожалуйста.пожалуйста.пожа.луй.ста.
ти занадто поспішив. занадто. тепер не можу позбавитися цього відчуття.: /
еще один человек, которому я делаю больно тем, что он не знает меня.
а предствать, что будет, когда узнаешь?
я же знаю, о чем молчу.
мне запрещено общаться с людьми.
они привязываются ко мне, я стаю им важна, "приручаю" их, что ли.
а потом им плохо. и, опять же, по той же самой причине.
закрыться в комнате, никуда не выходить и стереть себя из памяти всех, кто когда-либо знал меня.
конец один и тот же. все дело во времени.
Самые популярные посты