Наша стомлена пам’ять нікому нічого не винна

У мене є 4 бажання:

• Щоб батьки були здорові,
• Щоб літо було 10 місяців в році,
• Щоб якщо любов - то тільки взаємна,
• І щоб цукерки можна було вирощувати на підвіконні!

люди як пиріжки з маком, якщо багато маку на зовні, це не означає що в середині щось є.

• катя бабкіна "гірчиця.наївні поезії "
• джонатан фоер «дуже гологсно та неймовірно близько»
• дзвінка матіяш "роман про батьківщину "

Ви - не просто ім'я та прізвище з соціальною історією. Ось з чого ви складаєтесь насправді.
Ви - це 70% чистої води, 18% вуглецю, 4% азоту, 2% кальцію, 2% фосфору, 1% калію, 0,5% сірки, 0,5% натрію, 0,4% хлору. Та ще хороша супова ложка різних мікроелементів: магнію, цинку, марганцю, міді, йоду, нікелю, брому, фтору, кремнію. І щіпка кобальту, алюмінію, молібдену, ванадію, свинцю, олова, титану, бору. Ось рецепт вашого життя.
Всі ці речовини утворилися в результаті згоряння зірок і існують не тільки у вашому організмі. Вода у вашому тілі подібна до самої банальної океанській води. Фосфор ріднить вас із сірниками. Хлор такий же, яким дезінфікують басейни. Але ви - не тільки це.
Ви - хімічний собор, приголомшлива конструкція, в якій дотримані дозування, баланс, механізми взаємодії майже немислимої складності. Ваші молекули складаються з атомів, частинок, кварків, пустот, все це пов'язано між собою електромагнітними, гравітаційними, електронними силами, тонкість роботи яких вам недоступна.
Все, що оточує вас у часі і просторі, для чогось потрібно. Потрібні ви. Ваше ефемерне життя має сенс. Воно веде вас не в глухий кут. Має сенс все. Дійте! Зробіть що-небудь, зробіть яку-небудь невелику справу у вашому житті перед тим, як померти. Ви народилися для чогось. Зрозумійте, для чого ви народилися.
Яка ваша, нехай крихітна, місія?
Ви народилися не випадково.

І в людей не вистачає уяви. Вони тільки повторюють те, що їм скажеш…

Коли говориш дорослим: «Я бачив гарний будиночок цегляного кольору, на вікнах - герань, а на даху - голуби», вони ніяк не можуть уявити собі цей будинок. Їм треба сказати: «Я бачив будинок за сто тисяч франків», - і тоді вони вигукують: «яка краса!»

Ви гарні, але порожні, - продовжував маленький принц. - Заради вас не схочеться померти…

Я ж не хотів, щоб тобі було боляче. Ти сам побажав, щоб я тебе приручив.

Всі дороги ведуть до людей.

A де ж люди? - Знову заговорив нарешті Маленький принц. - У пустелі все-таки самотньо…
- Серед людей теж самотньо, - зауважила змія.

Будь то будинок, зірки чи пустеля - найпрекрасніше в них те, чого не побачиш очима.

Люди? Ах так.. Я бачив їх багато років тому. Але де їх шукати - невідомо. Їх носить вітром. У них немає коріння - це дуже незручно.

Це по-справжньому корисно, тому що красиво

Дорослі дуже люблять цифри. Коли розповідаєш їм, що у тебе з'явився новий друг, вони ніколи не спитають про найголовніше. Ніколи вони не скажуть: «А який у нього голос? В які ігри він любить грати? Ловить він метеликів? ». Вони питають:« Скільки йому років? Скільки у нього братів? Скільки він важить? Скільки заробляє його батько? »І потім гадають, що вже знають людину.

Ось мій секрет, він дуже простий: добре бачить лише серце. Самого головного очима не побачиш.

У людей вже не вистачає часу щось дізнаватися. Вони купують готові речі в магазинах. Але ж немає таких продавців, що продавали б приятелів, і тому люди більше не мають друзів.

Слова тільки заважають розуміти один одного.

- Люди забираються в швидкі поїзди, але вони самі не розуміють, чого вони шукають, тому вони не знають спокою, кидаються то в один бік, а то в інший. І все марно. Очі сліпі. Шукати треба серцем.

- Лише діти знають, чого шукають, - промовив меленький Принц. - Вони віддають всю душу ганчір'яній ляльці, і вона стає їм дуже-дуже дорога, а якщо її у них відібрати, діти плачуть.

Повинна ж я стерпіти двох-трьох гусениць, якщо хочу познайомитися з метеликами.

Всі дорослі спочатку були дітьми, тільки мало хто з них про це пам'ятає.

На всі найважливіші речі нам завжди не вистачає одного дня.
Вона сидить навпроти в своїй чорно-білій сорочці, застібнутій на три перламутрові гудзики, і фарбує нігті в дикий жовтий колір. Я дивлюся на пасмо її волосся, яке тонкою змійкою збігається на обличчя. "Прибери волосся. У мене нігті. "- Попросила вона мене, не повертаючи голови. Я мовчки виконую прохання, на секунду торкаючись рукою її щоки. Мені завжди подобалися її волосся. А ще мені завжди подобалося її обличчя. І зовсім недавно мені стала подобатися вся вона.
Ми сидимо на кухні, я подумки прикидаю, скільки в кишені грошей і скільки пива можна на них купити. Мені нестерпно хочеться випити, пити великими жадібним ковтками, поки почуття незручності від її присутності не відступить зовсім. Про такі моменти зазвичай говорять щось на кшталт "в повітрі повисло напруження".
Я дивлюся на її груди, трохи видні з-під сорочки. На подряпину під коліном. На маленьку родимку. Мені хочеться встати зі стільця і ​​обійняти її, а якщо не обійняти - то хоча б доторкнутися. Ніколи не думав, що в мене виникне таке сильне бажання просто тримати когось за руку.
Вона каже, що прийняла рішення поїхати вчора. А сьогодні вже пакує валізи. Каже, довго чекала чогось, за що можна зачепитися, щоб залишитися. Шукала причини. Не знайшла і тому їде.
Я погоджуюся і бажаю їй успіху на новому місці. Приходять друзі, приносять випити, і я втілюю одне з бажань в реальність - швидко і багато п'ю. А потім ми куримо на балконі, і я все-таки беру її руку, переплітаючи пальці.
Нічого не відбувається. Крім раптово виниклої думки про те, що мені гостро не вистачає ще одного дня.
І неважливо, як закінчився цей вечір, неважливо, з ким ми заснули тієї ночі. Важливо, що ми ніколи не прокинемося в одному ліжку, ніколи не підемо в кіно. Я не побачу, як вона фарбує нігті в червоний, не впізнаю її колін без цієї подряпини, її грудей без чорно-білої сорочки. Я не зможу взяти її руку в свою, не зможу вибрати їй подарунок на новий рік. Хто-небудь інший допоможе їй з пасмом, випавшим з зачіски.
Тому що ми завжди відстаємо від найважливіших подій рівно на один день.

© mmm-none

see the grand canyon

go to rome

go to times square

take a cute kissing pictures in a photobooth

send a message in the bottle

marry the love of my life

visit sydney

visit paris

go to egypt

pee in every ocean

learn to play piano

jump off a waterfall

live in london

get a tattoo

write a book

party in las vegas

get high

try sushi

go to a real fashion show

attend a masquerade

swim with dolphins

see a broadway play

go to greece

have my dream bode

have a summer romance

host a halloween party

change the world

learn how to dry

pack everything up and get away

drive an expensive car

attend a pool party

run a marathon

sleep on the beach

open a bakery

kiss under the Eiffel tower

buy my parents a new house

go for a run in central park

go to Barcelona

move to Hawaii