нікчема.

Ти щось надзвичайне…
Ти щось дивовижне…
Ти щось неймовірне…
Cьогодні і кожну мить!..

Зіпсована мала шмаркачка

Маленькая садистка и предательница..

ты прочтешь это письмо обязательно и минутку подумаешь обо мне. я так бесконечно радуюсь твоему существованию, всему твоему, даже безотносительно к себе, что не хочу верить, что я сам тебе совсем не важен.

ваша вічна любов тривала всього 2 тижні

Маленьке, нікому не потрібне, нікчемне створіння, яке не може за себе постояти!

В котре переконуюсь, що ти таке ж саме лайно як і всі інші. Якби ти хоча б на мить попробував(ла) мене розозуміти, все було б зовсім інакше. Але якби ж то. .ти не знаєш всієї правди і ніколи не дізнаєшся, бо ти нехочеш цього знати! Але незнаючи всієї правди ти просто так робиш висновки.

І я знаю на всі 100% що все це буде продувжуватись ще дуже довго, а мені цього не потрібно. Можеш просто піти нічого не сказавши. .котись

Все це була остання крапля. Досить з нас цього лайна. Нехай це буде кінець! Десь я вже чула ці слова, згадую як це було давно, але досих пір боляче. Людина якій я присвятила найкращі роки свого дитинства, тоді вона теж не думала. Нехай це буде тимчасово або це буде назавжди, але краще всього буде, коли це буде щасливий кінець. Дякую.. ти зробила все. Якби не ти, я б зараз була зовсім іншою. Можливо це гордість, а можливо це твої принципи за якими ти живеш! Нехай..

Я зрозуміла, що тоді був лише початок, початок кінця…

Люби меня, люби!
Ночью и днем, Жарким огнем,
сердце сжигая.
Люби меня, люби!
Не улетай, не исчезай.
Я умоляю.
Люби меня, люби!

Це було незабутньо, це не можливо описати словами, це не можливо пояснити) це просто…ах..це як перший секс, але ще крутіше. Мокрі до трусів штани. Адріналін в крові. Сніг в лице, гарячий сніг - ось це щастя, сикунди щастя. Ми зловили цю мить щастя, справжнього дитячого щастя) Я кохаю цю - зиму)

если не сейчас, то когда?
Слава тире канава, слова - вода
Так что живем мы все пока
ходим друг за другом
ищет руку рука
Но наши реки далеки
и впадают в одно, огромное море
мы молчим об этом, или мы орем
все равно, все равно мы все умрем

Игра снова возобновилась. Счастье в чистом виде. Грубое, природное, вулканическое. Это было лучше всего.
Лучше наркотиков, лучше героина. Лучше, чем допинг, кокс, крэк, дурь, гашиш, конопля, марихуана, ЛСД, кислота и экстази.
Лучше, чем секс, фелляция, групповуха, мастурбация, тантризм, камасутра, «тайская тележка».
Лучше, чем арахисовое масло, бананово-молочный коктейль.
Лучше, чем трилогия Джорджа Лукаса.
Лучше, чем все «Мапед-шоу».
Лучше, чем конец 2001 года.
Лучше, чем виляющая бедрами Мерилин, Лара Крофт, Найоми Кэмпбелл, и лучше, чем родинка Синди Кроуфорд.
Лучше, чем соло Хэндрикса, чем шаги Нила Армстронга по Луне, чем хоровод вокруг елки, чем состояние Билла Гейтса.
Лучше, чем все трансы Далай Ламы, чем все уколы тестостерона Шварценеггера и колагеновые губы Памеллы Андерсон.
Лучше, чем Вудсток и оргазмические рейвы.
Лучше глюков Де Сада, Рембо, Моррисона и Кастанеды.
Лучше, чем свобода.
Лучше, чем жизнь!

Поїздити з гірки на сумці це було най розумнішим з того, що ми робили) юхуу.. справжня зима*

Якби ж то.. не земне тяжіння. В руці птаха несе каміння. Якби ж то, не тут, не на цій мілені.. ми могли б будувати кораблі..

Тільки коли почалась зима, всі так з нетерпінням чекали снігу, а я без сердечна раділа тому, що є. Я не хотіла снігу і не могла пояснити чому. Ну.. не хотілось мені снігу і все. А ось тепер коли випав сніг, на душі стало якось так світло і білосніжно. І коли я йду по вулиці я роздивляюсь кожну сніжинку, піднімаю голову догори і посміхаюсь, посміхаюсь снігу)