ziga

я вже ніхуя не змінюсь, полюби мене такою, яка я є,
мені ж крім тебе нікого по-суті то й не треба, цінуй ти бля це
хіба це не головне?!

зарозуміла? ахаххахах
окау, як же дрбре, що мені плювати

мене просто від нього вставляє

як же афігенно, в 5 годині ранку зустріти світанок, а потім кататися на веліку по місту)
+ 10 кругів на стадіоні
шиковий ранок: *

посиділа в сквєріку, читавши книжку.
випили з Юльою кави та пограли карти, спокійно без особих. пріключєній.
кінець був чудесний
побачила. в., очі в очі, якось скучила за ним, щ ним було добре і спокійно.
побачила. к., так дивився і либився, коли бачу його ніби відключаюся вся, а серце так і колотить..
поки все стабільно, добре.
але відчуваю, що напевно +1 безсонна ніч. ___.

такій шанс, цілу ніч про це думала, уявляла,
а коли випав шанс, щоб все здійснилося,
я дура, взяла і все провтикала.
тільки я так напевно вмію. __.
лох є лох

ладно, загалом все норм є,
бувало й гірше.
булочки й морозиво хелп мі вері мач; D
а зараз хочу на річкууу і поговорити з. ним.
: *

Думки вчора: нарешті я виздоровіла і можу знову гулятиии,

я помирилася з Юльою:*

я врешті-решт наважилася подзвонити до /c/ і тільки віід його єдиного "прівет" розтаяла і зрозуміла, що знову все прекрасноо, а сьогодні ми нарешті побачимось, як же я скучила по ньому)

я подружилася з Назаром зі Львова, з шикарним, просто неперевершеним Назарчиком, купа позитиву після розмови з ним:*

я нарешті почала нормально спілкуватися з. к. і розумію, що він мені довіряє і я можу довірити йому)

почала знову спілкуватися з Русланою і я зрозуміла, що наша дружба ще досі жива, я люблю її:*

та бля, я щаслива)

сьогодні повинен бути чудовий вечір)

у мене і у всіх:*

я люблю вас, всі)

Думки сьогодні: Юля їде у вівторок до кінця літа. _____,

хоч я і побачила вчора /c/, але він був з всоєю падругою з Сочі, а мене ніби для нього не існувало.

. к. хоч і довіряє, але занадто холодний і думки в нього дивні, навіть трохи лякають.

Я жахливо помилялася, що зможу заснути, якщо ляжу до 00.00.
в 2.20. я чула, як їхав поїзд десь далеко на вокзалі, в 3.00. я ще також не спала і чула, як гавкають собаки і коли десь в 3.30. я задрімала, в 5.17. я вже проснулася і заснути більше не могла.
це була просто жахливаа ніч.
зато я згадала теорему Піфагора, закон Ома, що таке. електролітична дисоціація. і склала твір на англійській про мою найкращу подругу. прочитала ще одну главу. РОЗИ МАРЕНИ.
не ну я якась дура, таким вночі точно не займаються.
але це просто піздец і хз що з цим робити, я просто не можу заснути і думаю про якийсь повний бред.
мені це жахливо надоїло, але я безсила.

ти напевно уявити не можеш, як сильно я хочу тебе просто побачити і поговорити, я навіть не знаю про що, я не знаю, що могла би сказати тобі і не знаю чи змогла би взагалі сказати щось іще крім оцього жалкого "прівет", але все ж…
ти напевно уявити не можеш, наскільки ти мені дорогий і як сильно я тебе ціную

как-то незаметно я осталася совершенно одна в этой жизни.

ко мне приходили ненадолго, о чём-то растерянно молчали,

а потом уходили навсегда.