Smoke weed everyday.

Найважче почуття на світі це зовсім не смуток чи невзаємне кохання. Ні. Найважче почуття - це безсилий відчай. Коли ти хочеш щось змінити, але вже не можеш.

(Мрія Вітру)

Про щастя можна говорити хвилин п"ять, не більше. Тут важко щось сказати крім того, що ти щасливий. А от про нещастя люди розповідають ночами.

знаєте, коли люди йдуть з твого життя
зміни відбуваються самі собою, неважливо хочеш ти їх чи ні
вони відбуваються, з цим нічого не поробиш.
хтось міняє квартиру, роботу
купує ще одного кота, або йде роздруковувати фотографії
купує нову тумбочку, скачує десяток нових фільмів
чи то мовчки, чи то похмуро ходить до магазину, коли вже зовсім стемніло
застилає диван новим пледом, висуває крісло на середину кімнати
після цього вимикає світло, завмирає
беззвучно плаче, і намагається з цим боротися, взяти себе в руки
ну або що там зазвичай роблять?
але ось в чому справа
після відходу деяких людей
слід просто купити нові штори, і завісити вікно.
назавжди.

болить голова. температура. мм класс

пробач мене інколи таку дурну. пробач.
я вже боюсь слів. певних почути. інші сказати.
але знаю одне, що хочу щоб ти був поряд.

просто хочеться поділитись тим, як я зараз проводжу день. з кім гуляю. розказати, що в мене найкращі друзі у світі. сказати, що мені добре проводити час з ним. як колись було з тобою. але нас вже нема. і це я так загадала. просто до слова. в житті я вже не згадую нас разом. бо щаслива.

і добре, добре, що ти напевне не прочитаєш цей запис,
бо ти наврядчи читаєш мій блог, якщо і пам'ятаєш, що маю його.

а якщо і читаєш ти його зараз, то для початку привіт. ми з тобою майже не спілкуємось зараз. а мені якось саме ти зараз потрібен. дивно навіть. для чого ?
щоб почути дурну пораду, яка не містить ніякого сенсу ? щоб побачити знову твої пусті очі ? можеш ображатись на це. але все ж таки тебе не вистачає.

а можливо мені хотілось би поділитись своїм теперішнім, своїм новим тепер після деяких змін, після "нас", буденним днем. своїми думками, які колись були цікаві тобі, своїми враженнями від чогось, тим, що в мене нова собака і я не знаю яке дати ім'я їй. ти б точно придумав щось смішне, і ми ще б довго сміялись по телефону після цього. я змінилась. і ти, напевне, але мені не вистачає наших телефонних розмов вночі, наших сварок через дрібниці, тих моментів коли ми як ідіоти ображались один на одного… ти мабуть таки в дечому був правий. тоді, коли казав, що наше спілкування більше схоже на дуже близьку дружбу, то чому ж ми маємо втрачати це ?

я не можу подзвонити тобі, бо знаю ти чекаєш вже далеко не мого дзвінка. я боюсь почути байдужість у голосі і просте але нахабне в твоєму виконанні "пака". ти пам'ятаєш ? я завжди казала, що не люблю коли так говорять…
я не можу написати тобі, бо знаю, що також не моєї смс ти чекаєш. і будеш відписувати фразами, які ти завжди кидаєш людям, які тебе бісять.

ти маєш право мене ненавидіти. якщо ти так хочеш.
але я ж тебе не зненавиділа. і не стану.

мені здається, ти змінився хоча б трішки в кращу сторону.
ти ж мав би зрозуміти. і думаю будеш цінувати людей.
вже не мене. та тобі й згадати про мене напевне ніколи. ну але ти ж бачиш так, що я не можу тебе забути, не дивлячись на минулу біль. якщо ти не вірив, ти повіриш в те, що я казала. можливо прочитавши це. бо я пишу безсонними ночами, а можливо якось пізніше.

ти вже не мій найкращий друг, але ти більше. близька людина, яка у моєму світі мене не покине. навіть через твої небажання цього.

я б стільки тобі розказала. і вислухала б тебе. в тебе теж, впевнена, найшлось би, що сказати.
ну ось не говорила з тобою, але якось легше. дякую, за те що ти у мене був. вибач за все. ти в мені.

подзвони якось, напиши.

закрывай за собой двери,
уходя, не забудь. ладно?
я пыталась тебе верить,
всем твоим нескончаемым "завтра".
возвращаться, пожалуй, не стоит,
не вскрывай мне недавние раны,
я думала, нежности - море,
но, увы, оказалось - ни грамма.

дякую, мої хороші за такий вечір.
простий, моментами нудний, бо за вікном машини дощ.
але разом.разом добре.
В, Н, В, М, В, І: 3
пс
Вася, я абажаю твою тойотку) ))

"Вы замечали, как большие животные болеют? Честнее детей. Спокойнее новорожденных. Благостнее стариков. Ни одна большая собака не будет ныть или орать. Даже повизгивать и поскуливать, в отличие от небольшой собачонки, не будет. Большая собака будет печально смотреть вам в глаза. И в глазах большой собаки будет не её боль, не её страдание и не её печаль. В глазах большой собаки, особенно в её зрачках, будет тоска по вам. Даже если вы являетесь причиной страдания. Вашей, человеческой, причиной. Ибо у животных нет причин и нет следствий. В животных есть любовь. А в больших собаках ― большая любовь."

чому коли все ніби в порядку немає якоїсь легкості.
якась така невпевненість. не у завтрашньому дні якщо чогось не буде. а саме в людях. я перестала розуміти їх мені здається.
не розумію чи дійсно їм це потрібно, чи вони намагаються просто мене кимось замінити, втамовуючи свою біль.

не окреслювались межі !

без перестанку.
але під насстрій якось так.

Граф, ми тебе любимо, нехай все буде в тебе добре. Якщо не повернешся, знай просто.
Біслан, ти в нас є. І ти нам потрібен.

пс

собаки кращі ніж люди, так було і буде завжди.

12.08, я за вами так сумувала. В, < 3
Дякую за цей неймовірний день !)
Оці соу світ обійми, наші махінациї,
в Діани день народження,
" ну тобі як самій серйозній я їх довіряю " ;) ,
" Влад і розбиті бакали на кухні ", рафаелло, " залатішко і далі крейзі єзда на тайотє возлє края ", " Вася, в шафу ! ", дурний сміх - Настя перечеплюється через свої ж підбори, танці в калюжі, сніданок о 5 ранку, 2-год. сон в машині на двох поки Мар'яна на роботі і тд) )

забула б я.