Smoke weed everyday.

обнимая колени, молиться Богу.
выходить под дождь, закрывая зонт.
так взахлеб взрослеется, что немного
грустно.
«protect me
from
what i want».

НУ ЩО Ж - ЩЕ ОДИН ВЕЧІР ПО ПЕРЕДУ)
З ДНЕМ НЕЗАЛЕЖНОСТІ, УКРАЇНО !

согласитесь, когда ты человеку по-настоящему нужен, он тебя ни за что просто так не отпустит и не бросит.

це була божевільна ніч !
Юля, ми любим твою квартірку. дякуємо за пріют 2) ))

ТІЛЬКИ ОТ ХТОСЬ ВЄЧЬНО ЗТЯГУВАВ З МЕНЕ КОВДРУ.
САШ, НЕ ЗНАЄШ ХТО ЦЕ БУВ, А ?

МАР'ЯШ, ВЧОРА НІБИ ДОБРЕ НАГУЛЯЛИСЬ, АХАХАХА, ТИ РОЗУМІЄШ.

Ваня, я сумую !

уже решаешься сказать
человеку что то важное, но в тот же
момент он делает такой поступок,
который напрочь отбивает все
желание.

придет время, когда ты решишь, что все кончено
это и будет начало.

новий старт вже був. але це вже дійсно новий початок.
зайшовши сьогодні у вк, звісно, не важко було зразу дещо помітити.
ти облегшив мені те, що я сама хотіла зробити. ніби дрібниця, банальність, правда ? але все ж таки.

я не знаю, чому я лежу в ліжку в руках з ноутом, в голові якійсь бардак. а не просто дивлячись в нікуди, закриваючи очі, і… засинаючи.
чомутизновунеподзвонив?ніби дрібниця, але…
я сумую за тобою, але буду про це кричати, про це краще промовчати.

зайшла на стару сторінку, перечитала історію повідомлень, мабуть та причина ніби спеціально виникла, щоб я створивши нову сторінку почала все з початку. не з нуля. але щоб відбулось щось інше.
це було твоє переодостаннє на ній:

"" Иногда мне снятся сны про то, что я летаю. Начинается с того, что я как будто очень быстро бегу, как будто я супермен. И затем я бегу так быстро, что мои ноги не касаются земли. И вот я лечу, и это такое удивительное, удивительное чувство! Я свободна и я в безопасности. И тут я понимаю, что я совершенно одна. И тогда я просыпаюсь. ",
ти так хочеш ?? "

Я тоді так і не відповіла. Звісно, не хочу. І ніколи не хотіла.
І не буде такого, не буде. .

А останнє твоє повідомлення, мабуть, не стану копіювати сюди. Ти наврядче захотів би прочитати ще раз те, що написав мені тоді.

11.07. ц.б.к

пс. цей пост написаний під тиском спогадів, спогадів про школу, і коли ми всі кожного дня гуляли, ну і про тебе також. спогади про тебе залишились на старій сторінці. яку я не видалятиму. і не збиралась.

Знаю, як мало людині треба.
Спогадів трохи, тютюн, кімната…
Іноді – краєчок неба.
Симфонія дев'ята…

(Є.Плужник)

вдячна за вечір, за чудові фото, за настрій, просто за те, що побачила вас усіх, включаючи тебе, була дуже рада, чесно.
особливо під кінець ! я так заскучала за вами !!!
АЛЕКС, МАКС, ця штучка атлічна як не крути ;) ну ви мене розумієте)
я вас абажаю, мені завжди так кльово з вами, і не усміхатись. коли поруч ви не можу) )

пс.ми всетакі не змогли зберегти цього вєртальотіка справним
хоча б до завтра, але в мене залишились його частинки ;)

—------------
ти знаєш, що я дуже сумую ? мл:*
-------------
Настя, ти де пропала ?)

І НІБИ САМА СОБІ ПРОКРИЧАЛА ЦЕ ВСЕРЕДИНІ.
ХОЧА ТІЛЬКИ ЗАРАЗ. АЛЕ ВЖЕ ВСЕ.
ні букви, ні слова в ту сторону більше не буде.

ви не зрозумієте про що я. та і не треба.

І ПІСНЯ ЦЬОГО ТИЖНЯ.

ГРИГОРИЙ ЛЕПС - Я СТАНУ ВОДОПАДОМ

ТОМУЩО Я НЕ З ТОБОЮ, Я - В ТОБІ.

інколи задумуюсь, що навіть друзі не знають насправді, що робиться в моїй голові кожного дня. з якими думками і бажаннями я прокидаюсь ?
а що найнеприємніше, що з таким нема з кім поділитись. бо не зрозуміють.

мама лягла нещодавно. сестра давно вже спить, бо зранку на роботу. .
папи немає вдома, поїхав. в коридорі два кавказца любімих.
так тихо в будинку.
ось і ніби більше нічого не потрібно. пішла б зробила собі чай, так не хочу розбудити маму. обійдусь.
а може вже спати ?
але спочатку ПРИСЛУХАЙТЕСЬ ДО ТИШІ