і добре, добре, що ти напевне не прочитаєш цей запис,
бо ти наврядчи читаєш мій блог, якщо і пам'ятаєш, що маю його.
а якщо і читаєш ти його зараз, то для початку привіт. ми з тобою майже не спілкуємось зараз. а мені якось саме ти зараз потрібен. дивно навіть. для чого ?
щоб почути дурну пораду, яка не містить ніякого сенсу ? щоб побачити знову твої пусті очі ? можеш ображатись на це. але все ж таки тебе не вистачає.
а можливо мені хотілось би поділитись своїм теперішнім, своїм новим тепер після деяких змін, після "нас", буденним днем. своїми думками, які колись були цікаві тобі, своїми враженнями від чогось, тим, що в мене нова собака і я не знаю яке дати ім'я їй. ти б точно придумав щось смішне, і ми ще б довго сміялись по телефону після цього. я змінилась. і ти, напевне, але мені не вистачає наших телефонних розмов вночі, наших сварок через дрібниці, тих моментів коли ми як ідіоти ображались один на одного… ти мабуть таки в дечому був правий. тоді, коли казав, що наше спілкування більше схоже на дуже близьку дружбу, то чому ж ми маємо втрачати це ?
я не можу подзвонити тобі, бо знаю ти чекаєш вже далеко не мого дзвінка. я боюсь почути байдужість у голосі і просте але нахабне в твоєму виконанні "пака". ти пам'ятаєш ? я завжди казала, що не люблю коли так говорять…
я не можу написати тобі, бо знаю, що також не моєї смс ти чекаєш. і будеш відписувати фразами, які ти завжди кидаєш людям, які тебе бісять.
ти маєш право мене ненавидіти. якщо ти так хочеш.
але я ж тебе не зненавиділа. і не стану.
мені здається, ти змінився хоча б трішки в кращу сторону.
ти ж мав би зрозуміти. і думаю будеш цінувати людей.
вже не мене. та тобі й згадати про мене напевне ніколи. ну але ти ж бачиш так, що я не можу тебе забути, не дивлячись на минулу біль. якщо ти не вірив, ти повіриш в те, що я казала. можливо прочитавши це. бо я пишу безсонними ночами, а можливо якось пізніше.
ти вже не мій найкращий друг, але ти більше. близька людина, яка у моєму світі мене не покине. навіть через твої небажання цього.
я б стільки тобі розказала. і вислухала б тебе. в тебе теж, впевнена, найшлось би, що сказати.
ну ось не говорила з тобою, але якось легше. дякую, за те що ти у мене був. вибач за все. ти в мені.
подзвони якось, напиши.