HEY KISA

Настала незручна пауза. Незручна, неправильна і тяжка. Пауза, коли людям нема чого один одному сказати. Або ж, навпаки, хочеться сказати багато, але не можеш собі цього дозволити. Просто тому, що не знаєш, чи потрібне все це. А раптом це важливо тільки для тебе? Адже немає нічого гіршого, ніж нав'язувати комусь свою думку, свої переживання.

Комусь дано мозок, комусь бездоганна зовнішність, комусь космічна чарівність, комусь гроші. А тобі нічого з цього, ось такий прикол.

Тобі мене ніколи не зрозуміти.

я можу за хвилину розповісти все про тебе,
а ти і за три години навіть імені мого не згадаєш.

я такій пост захуярила в зошиті

завтра на блог накатаю

спати всім

БЫТЬ ВОДОЛЕЕМ:

Плюсы:
+ Вы гений
+ Вы отлично разбираетесь в людях
+ Вы добрый
+ У вас много друзей
+ Вас все любят
+ У вас отличное чувство юмора
+ Скорее всего вы офигенный художник/музыкант/поэт и т.д.
+ Вы очень красивы
+ Вы свободны и делаете только то, что хотите

Минусы:
- Вас никто не понимает
- Из-за того что вы умный вас постоянно просят списать/решить/помочь с учебой
- Вы не умеете говорить "нет "
- "ЕБАТЬ, НАРИСУЙ МЕНЯ"/"научи меня так-же играть" и тому подобное
- Вы все еще не умеете говорить "нет "
- Вы слишком эмоционально на все реагируете
- Многие (читай - все) считают вас странным
- Вы не понимаете за что на вас обижаются, вы же все делаете из благородных мотивов
- Вы никогда не женитесь/выйдете замуж, так как слишком высоко цените свободу
- Вам легко садятся на шею
- Вы верите в то, что все люди добрые и даже отпетых хулиганов считаете няшками

Не тобі давати мені поради.
З іншими я є я.
Тільки з тобою я була якась зовісм інакша. Прикро.
Я не люблю тебе. Я люблю наше минуле.
Минулих нас які були 1, 2 роки назад.
Ще буде багато постів про те, як мені колись було з тобою добре.

Добре пам`ятаю той день нашого примирення. Все абсолютно до дрібниць. Це було дуже мило. Особливо в пам`яті закарбувались такі твої слова " Я хотіла тоді тобі написати, шо ти дура і я тебе ненавиджу, а потім додати, що я скучила і люблю тебе." Після цього я обняла тебе і на очі виступили сльози. І зараз, як згадую це все на очі навертаються сльози. Що сталось з нами? Коли все почало руйнуватись?
Я тебе цінувала, боялась втратити. Хоча, напевне, мої вчинки казали про інше. Чому все різко змінилось? Ми почали все частіше сваритись і не розуміти один одного. Все по-трішки почало руйнуватись. І якби не той момент, коли ми зійшли на дно це могла б бути наша 4 спільна весна.