HEY KISA

я під враженням, такі бувають навіть.
здається я просрала щось важливе.

—Ліз, в мене вже 40 слідкуючих!

— Аааааааааааааааааааааааааааааа!

—Аааааааааааааааааааааааааааааааа!

— Може ще трахнемся тут?

— Ну ок.

Писала тільки що чарівний пост про себе, але навіщо людям знати все, як воно є.

Добра всім: 3

thissummer , привііііііт: *

Як ж мені з тобою добре!

Разом ми можемо сходити з розуму, божеволіти і при цьому не виглядати, як дурепи. Можемо просто сидіти мовчки і слухати музику. І нам добре. Класно, що ти живеш поряд біля мене. Тепер ми зможемо бачитись кожен день. Прекрасно!

Я люблю тебе.

привіт ;)

— Так просто виходить.

— Так, як хочеш ти так і виходить.

Чомусь ці слова змусили мене задуматись і я зрозуміла, що так і є.

Я зрозуміла, чого мені так не вистачало.

Чудовий день.

Вечірня зустріч навіяла солодкі спогади про літо.
Більше таке не повториться, тому краще про це не думати.

Всім дякую.
Всім добраніч.

— Это не ответ.
- Нет, это ответ. Просто это не то, что вы хотите услышать.

Я найщасливіша.

Зробити мене такою може лиш один дзвінок. " Пані Наталя" - все, що потрібно для цього. Вчора сиділа ввечері вк і задзвонив мій телефон. "Пані Наталя" - це мама Олі.
Першим, що я сказала, було:

— Оля, я тебе ненавиджу!!!

— Чого?

— Ну чого ти не сказала, що ти приїдеш? Де ти взагалі!?

— Спокійно, я ще стою на кордоні.

Ця Кропива ніколи не каже коли приїде на Україну. Ніколи! Я і обожнюю і ненавиджу її за це. Так багато потрібно розказати, що здається нам буде і замало всього життя. Наші розмови завжди перериваються на дзвінку моєї мами " Ванесс, вже пізно, їдь додому." Але це набагато вже краще, ніж говорити з тобою по скайпу 1 раз в місяць.
Я неймовірно скучила.
Я люблю тебе!