HEY KISA

Привеееет: * Я не писала что то ничего. Но сейчас я все расскажу. В понедельник я с Машей пошла в торговый центр, что бы купить себе новые очки. Там мы пробыли долго, но ничего не нашли. Потом мне позвонила Оля, мы разговор разговаривали ни о чем. И тут она сказала: «Меня папа отправляет на Свитязь, а я не хочу быть там сама, и моя мама не может поехать со мною. Не хочешь поехать?» Ну и я такая, шутя, сказала «Давай». Далее Олина мама позвонила моей и попросила, чтобы я поехала вместе с Олей на озеро и моя мама разрешила! Я была в шоке честно! Радость выпирала, наверное, из жопы. Моему счастью не было предела. Я быстренько отправилась домой собирать вещи. Оля позвонила и сказала, что оны с папой ждут меня в машине возле ВНУ. Быстренько вышла из дома и побежала к Олечке. Мама меня проводила. Ну и мы двинулись на озеро. В машине дурачились, кушали конфеты та, что там мы только не делали. Вечером мы прибыли. Ну а все остальные дни мы купались, кушали, фотографировались, смотрели фильмы. Там еще было два мальчика Савелий и Антон правда мы Антона называли Артон, потому что Оля всегда путала его с Артёмом. В общем, скучать нам не пришлось. Я благодарна Оле за эти невероятно классно проведённые дни. Я обожаю тебя. Я люблю тебя.

Хеей, ти не сумуєш? Та неее. Яке там сумуєш? Правда? І я так думаю.

Не рви душу воспоминаниями.

263 2633 36563 4 9 49249 6323 559 6

Т9, люба

Їхали ми їхали. Дуріли в автобусі. Потім зупинились і поїли. Я з`їла одне крильце за цілий день. Від їжі нудило. Приїхали в Хотин. Походили, поговрили, пофоткались. Сіли і поїхали. Далі нас очікував Кам`янець і дощ. Трохи попали до Польщі, пфф. Замовили собі дві піци. Довго ходили. Відправились до готелю. Найпрекрасніий момент був коли ми зайшли в свій номер. Ми кричали і обіймалися. Нас було троє: Маша, Настя, я. Двоповерховий номер люкс з двохспальним ліжком, холодильником і ДУШОМ! І знову бігали, дуріли. Одні понапивались. Чуркі-друзі. Відбула один день в Кам`янці. Все було б неперевершено, якби не я і хтось не ліз у свої справи. Ліз, ліз. Говорила з Дашою:* (для тебе буде окремий пост ввчері) Підйом був о 7 годині. Поїхали в жахливу столову і їли там, ми їли. Я навіть була голодна. Диво дивне. Печера чекала на нас. Літучі миші, привіт! Тепло, пака! Монастирь, бла бла бла. Довгоочікуваний водоспад. До якого пиляти більше ніж до неба. Червоний ггрунт. Замок з сміттям. Потім назад до нашого автобуса. Наступна зупинка магазин у якому було майже все просрочене. Заробив однако Сухостав. То таке село було. Але в загальному все сподобалось. Ну а далі зупинка Луцьк, 4 гімназія імені Модеста Левицького. Можна було б написати більше, але не хочу. Якось пізніше. Основне вже є. Скоро будуть фото. Єап.

Чем больше в человеке хорошего, тем меньше он замечает в людях плохое.

Это о тебе, моя дорогая N. Да да, о тебе именно.

Близкие люди дешевеют на глазах.

Я еще должна прийти к тебе на выпускной.

at-tic

Завтрашний день - тайна для всех, и эта тайна должна вызывать смех и желание, а не страх и отказ.

Марк Леви "Между небом и землей"

Нам всегда нужен человек, которому мы нужны.

Прогноз погоды
…В Нечерноземье, - согласно прогнозу, -
резко уменьшится снежный покров…
Днем над столицей
местами - грозы.
А на асфальте
местами -
кровь.

Снова. Ведь так? Мы говорили, и нам было хорошо. Даже не спорь. Ты что-то рассказывала, потом говорила я. Мы друг друга слушали. Но это только один разговор. Ты знаешь, что будет после одной недели. Ты всё знаешь. Мы нуждаемся друг в друге. Ты ведь любишь меня. И я люблю тебя.

Твоя B.W.

Ти пояснила.Я зрозуміла.Але це все так пізно.Чого ж не раніше?Якби я зрозуміла раніше, якби мені дошло раніше!Хочеться вживати ненормативну лексику!Я зла!Зараз ще заплачу!О, це буде прекрасно.Я ж ніколи не полюблю нікого так, як тебе.Що ти наробила?Ще на початку нашої дружби я казала тобі, що ти не така.От блять!Вже почала..ти тікі дивись!Я себе зараз ненавиджу.Бо я знаю, що більше ні з ким не буду так дружити, що більше в мене не буде такої прив*язаності ні до кого.Це засмучує.Я не хочу цього.Я буду чарства, як хліб.Блятьблятьблятьблять!Ненавиджу тебе!Що ти зробила зі мною?Краще б ми тоді один одного ненавиділи.Фаааааааааааакін фааааааааааааак!Мене це буде завжди непокоїти.Я ж тебе любитиму то завжди.І так само крепко, як тоді і зараз.Я не хочу!Не хочу я!Що мені зробити, щоб її не стало?Зникнути.Впасти.Пропасти.Але я кажу тобі адьйос подруго!Полюби ж ти когось, як я тебе. Допобачення.

Куда-то делись чувства, и как-то стало пусто.