Їхали ми їхали. Дуріли в автобусі. Потім зупинились і поїли. Я з`їла одне крильце за цілий день. Від їжі нудило. Приїхали в Хотин. Походили, поговрили, пофоткались. Сіли і поїхали. Далі нас очікував Кам`янець і дощ. Трохи попали до Польщі, пфф. Замовили собі дві піци. Довго ходили. Відправились до готелю. Найпрекрасніий момент був коли ми зайшли в свій номер. Ми кричали і обіймалися. Нас було троє: Маша, Настя, я. Двоповерховий номер люкс з двохспальним ліжком, холодильником і ДУШОМ! І знову бігали, дуріли. Одні понапивались. Чуркі-друзі. Відбула один день в Кам`янці. Все було б неперевершено, якби не я і хтось не ліз у свої справи. Ліз, ліз. Говорила з Дашою:* (для тебе буде окремий пост ввчері) Підйом був о 7 годині. Поїхали в жахливу столову і їли там, ми їли. Я навіть була голодна. Диво дивне. Печера чекала на нас. Літучі миші, привіт! Тепло, пака! Монастирь, бла бла бла. Довгоочікуваний водоспад. До якого пиляти більше ніж до неба. Червоний ггрунт. Замок з сміттям. Потім назад до нашого автобуса. Наступна зупинка магазин у якому було майже все просрочене. Заробив однако Сухостав. То таке село було. Але в загальному все сподобалось. Ну а далі зупинка Луцьк, 4 гімназія імені Модеста Левицького. Можна було б написати більше, але не хочу. Якось пізніше. Основне вже є. Скоро будуть фото. Єап.