Это просто Вьюи блог

знайшла свої старі вірші та тексти, оой це так мило)

маленька дівчинка, яка казалось би не має проблем, пише таке)

про кохання, про життя)

це те, що я боялася все своє життя комусь показати чи прочитати

але довірила одній людині

я не жалкую)

це так смішно чомусь, такі проблеми були у мене колись смішні

тоді я переймалася та все виписувала на аркуш

прийшов час для ностальгії)

Так легко сказати "я тебе не кохаю", "я про тебе забула", "ти мені не потрібен", а потім сидіти та жалкувати про це.Насправді це ж не так, це всім зрозуміло.Ти сильна, ти зможеш забути, почекай, переболить.Не хай пройде деякий час.Я розумію тебе, в мене було те ж саме, це відчуття, я його ніколи не забуду.Ця пустота в середині тебе.Біль.Розчарування.Пройде, почекай.Ще не довго..

подивившись сьогодні фільм "Сейчас самое время" я багато про що замислилась

дівчина що хворіє на рак поборола в собі страх, знайшла в собі мужність, та всім всім всім на зло стала жити так, як хочє цього вона

питання: чим я гірша?

життя у нас одне.скільки ж у мене думок по цьому приводу, але цей фільм перевернув в мені все

я хочу жити сьогоднішнім днем, адже я не знаю що станеться зі мною завтра

хочеться щоб моє ім.я жило у людях вічно.щоб вічно в їх пам.яті жила і я

ця стрічка фільму показує як потрібно жити.ніхто не застрахований від смерті, чому це ніхто не розуміє?

а я розумію.вражень від фільму багато

є чому повчитись у главної героїні..

не могу забыть что было
смс тебе пишу
что-бы ты помнил
я не забыла
и до сих пор тебя люблю
и все эти слова банальны
но то что я пишу
на своем листке бумаге,
тебе я отошлю.
не знаю правильный ли выбор
но чувства мои таковы
прости за все мои причуды
я прошу тебя, прости!
я голову всегда теряла
когда рядом был ты
это конец, я понимаю
тебя я отпущу
только мысль одна мелькает
правильно ли поступлю?

создала блог чисто так, мыслы писать

не на показ, вовсе нет

для себя

так ведь проще

наверное

в любом случае найти этот сайт через несколько лет, прочитать то, что со мной происходило когда-то это ведь забавно

память хуё маё

ех