Да да, завтра знову екзамен. Мене вже саму дістало. Але залишилось не довго. Ще завтра і в четвер. Я ще з вчорашнього вечора сиділа до ночі щось писала, як і сьогодні ранком, але до 2-х годин вистачило мого зосередження. А потім відбулось те, чого я в якійсь мірі хотіла, але розуміючи що це мене відволіче, бажала щоб не відбувалось. Щоб зрозуміти що сталось, потрібно заглянути в минуле на пару днів назад.
Те що було в п'ятницю я вже писала, крым головного. Ми з Дімою не бачились тоді весь день, крім того він не побажав мені удачі вранці та й взагалі доброго ранку не побажав. Його пофігізм триває вже десь тиждень. Ні доброї ночі, ні доброго ранку. Я вже мовчу про саме примітивне "як справи". Ми не спілкуємось і мене це задіває. Ну так виходить що ввечері він в годин 8 подзвонив і сказав типу ми не побачимось бо його там визвали по якійсь справі. Я лиш сказала "ага, поняла" на що він "давай", думала скаже ще щось але не сказав навіть перший відключився. Мене це засмутило, мене завжди засмучує той факт, що він сидить дома нічого мені не сказавши і на останньому автобусі уїжає в місто, інколи як в цей день дзвонить і каже, а взагалі то дзвоню я і питаю де він чи пишу йому в вк. А він як завжди на гресі. Ввечері я ще сиділа в вк, але в половині першого вийшла взагалі. Про мене за цілий день ніхто не згадав, а потрібна мені людина не має на мене часу або йому просто всеодно.
12 травня ми з ним бачились, нас в цей день охопила неабияка пристрасть, і в цей день я запропонувала йому поставити зі мною сп, а він мені сказав що в нього і так стоїть одружений. Я погодилась, хоча сказала що більшість може думати що це просто жарт.
14 травня видалось для мене тяжким. Спала я пів дня. Весь день хмарилось, йшов дощ і було холодно. А я цілий день дивилась серіал і не заходила в вк. Мені було погано як фізично так і морально. Відчувала себе пусто і роздавляно. Я чекала, що він подзвонить запитає де я, запропонує прийти чи сам прийде. Але до самого вечора я лиш простраждала. Випила пів стакана вина, слухала музику. А в 9 годин вечора пішла до копанки курити.Мені це потрібно, щоб взагалі не пасти духом. Слало трохи легше, але почала боліти голова, дуже сильно. Повернувшись додому випила таблетку і пішла прогулятись до того місця, де ми гуляли коли тільки почали спілкуватись і зустрічатись. Таблетка не допомогла. Але сходивши до берези-шлюхи, як ми її і назвали (а місце ми назвали "до шлюхи") я зрозуміла що це даремно і безглуздо. Мені було там лячно, адже там таса, будинки кінчаються, а я така гуляю незрозуміло куди. А машини то їздять, не часто, але всяке буває. Ну от повернувшись я скупалась і сіла за психологію. Мене це відволікло і я відчула себе набагато краще.
Сьогодні ж я хотіла прокинутись як раніше, але марно. Все ж коли я встала то зразу сіла за екзамен. В вк я заходила але з лівої сторінки і побачила таку дивну картину. Діма поставив на аву мою фотку, яка стоїть в мене авою. А ще більше мене здивувало те, що він поставив сп зі мною. Звичайно стало приємно. Але це не заставило мене зайти. В 2 години дня до мене почав надзвонювати номер що і ранком. Я все ж вирішила взяти трубку. То була Віка, наша з Дімой спільна подруга. Виявляється Діма просив щоб вона подзвонила спитала де я, чи трапилось щось, чому в вк не заходжу, сказала що він хвилюється. Ну от після розмови з Вікою я і не могла більше зосередитись на психології. Почала думати про Діму, про нас, про його вчинок, про те чи правильно я в цей момент поступаю. Ввечері він подзвонив, ми говорили і я зрозуміла по його словах що потрібна йому. Найбільше з усього що він мені казав мене зачепила фраза "для мене ти ідеальна". Він взагалі дуже рідко каже компліменти, а почуття свої не хоче показувати, тому ці слова були настільки неймовірні і прекрасні, що в середині мене в цей момент все стиснулось а серце закалатало як божевільне. Хоч вдень я думала що не потрібен він мені, я помилялась. Потрібен. І на цей раз він побажав мені як і добраніч так і удачі завтра.