як важко збагнути де любов, а де ні?! як важко, жити без людини, яка твоя, твій окситоцин, твоє повітря, твоя вода, твоє життя. хай буде, що це лиш метафори. хоч це не так. ти чахнеш на очах… твоя чорна діра - поглинає тебе у вир тої страшної бурі, котра тебе не випустить назад.
ти будеш жити, поки він живе. ти будеш жити в своїй голові, він буде жити в твоїй голові.
але толку, ти вже місяць себе пожираєш, ти вже місяць живеш без нього.
хоча важко назвати це життям. відчайдушне і спустошенне буття. ти шукаєш себе в перехожих, ти шукаєш його в перехожих. а ніц нема. одні відображення душ, котрі пролітають повз тебе. ніхто тобі не важливий, ніхто тобі не потрібний.
не муч себе, благаю відпусти мене.