ТУРБОТА ПРО СВОЇХ… так саме турбота, вона руйнує твоє світобачення про оточуючих тебе людей.
якби вони забули тебе, забили болт, зникли чи просто покинули тебе одного, твоє бажання поглинуло б твій мозок. а наразі вони поруч, переймаються тобою даремно, бо ти гамно цього хочеш. а вартий? ти вартий їхньої турботи? доброти? ти взагалі достойний?
так, хоча не цінуєш, того що маєш.
а воно зникає з твого життя. і ти кричатимеш, і бігтемеш в слід проїжаючому автобусу, а він не зупиниться і вона не вийде і не обійиме тебе, як раніше. просто зникне, так як з"явилася. хмаринка молока, в твоєму гіркому еспрессо.
прощавай, моє кохання.