25\05\2015

І це вже 3 день мого перебування на Україні, вдома і мене дико все дратує..Я чи то хочу назад, чи то мені просто треба позбавитись від деяких людей в своєму житті..не знаю.

Перший раз, що не бачив, зробив вигляд - ти, другий - я. І я не можу зрозуміти, чому? Ми добре спілкуємось, але ні дружби, як виявилось, ні чогось більшого в нас не виходить.Мені було важко підійти, я не знала як почати розмову, а тим паче як її закінчити.. І не підійти це був чудовий вихід. Я знаю, що мене бачили твої друзі, але я думаю вони тобі цього не сказали..Я і приїхала власне, тільки заради того, щоб була ще хоч якась можливість провести з тобою більше часу. Ще хоча б трошки, бо цілий рік цього часу не буде…Ти ж хотів, щоб я приїхала, а тепер що?? Я вже забула як це коли ти дійсно хотів мене бачити, я перестала відчувати від тебе взаємність.Ти ніби спілкуєшся зі мною, бо так треба.А я так не хочу.Набридло.Який раз на ті ж самі граблі.Достатньо. Як би ж було легко звести наше спілкування до мінімуму, я б це зробила.Але я знаю що ти не даш мені зробити цього, бо обовязково нагадаєш про себе простим повідомленням. І я не знаю як далі бути.Я хочу від тебе надто багато, а ти цього дати не можеш.

Юль, простіше!!!!!!!!!!!, простіше ставитись до всього, живи для себе.Не для когось..