Я ось що сказати хотіла…Я навіть собі не могла уявити що та зустріч настільки поміняє певний період мого життя. І я сама, з доброї волі, сама чорт забирай ! пішла туди, де будеш ти ! Я знала і всеодно пішла.Бо я хотіла. І йшла я туди з гордістю, доказати тобі що мені ніхто (зокрема і ти) не потрібен, а повернулась із розбитим серцем і в повному замішанні своїх почуттів. Я і уявити не могла що при одному погляді на тебе, десь всередині мене все перевернеться і як мінімум на момент змінить мене і моє життя..Я цього знати не могла..

І не йди я на ту гру, не було б нічого. Не було б сліз тобі в трубку з почуттям вини, не було б телефонних дзвінків в нетверезому вигляді по ночам, не було б повідомлень з проханням щось змінити..Я б не помирала з кожним видохом і вдохом відчувши десь схожий аромат твоїх парфумів, я б не боялась побачити тебе ще коли - небудь в місті (в якому наврядчи ще колись побачимось) , в мене б не билось серце частіше від одного нагадування твого імя, а навіть якщо це імя не стосується тебе, все одно в голові зразу назріває твій образ.Я б не прокидалась зранку від того що ти знову меня снишся, і знов сон який ніколи не стане реальністю, мені ще довго навіть би до голови не прийшло: "а може любов ", я б не ловила кожен момент в якому можу побачити тебе.Я б не розмовляла із тобою десь в своїй голові, як ненормальна, прокручуючи діалоги і слова які б сказала…Я б не намагалась згадати і запамятати кожен дотик, кожен запах тебе..Я б не чекала чогось що ніколи не здійсниться

Нічого б цього не було, не піди я туди де був ти..