Заради тебе я ладна кинути палити,

Почну всім усміхатись й стану дуже чемна,

Усе, чим ти живеш, я зможу полюбити,

Лиш дай мені надію — що все не даремно.

Ти маєш купу друзів, тобі моря в коліна,

З тобою завжди поруч сміх і радість.

А я лиш збоку дивлю’сь, як та мала дитина,

В тобі напевно викликаю тільки жалість.

Ти знов мені щось скажеш, і не вловлю я суті,

Очима буду я вивчати твої очі, вії.

Я мов старий термометр, що вже немає ртуті,

Навчилась сподіватись вічно без надії.