Нічого крім.

Я хочу віднайти себе на мить
Не зрадити себе ж, і не зламать знов душу
Нікому і нічого я не мушу
Лише собі забракувала слів.

Я хочу жити й відчувати знов і знов
Не хочу занепасти більш в кохання
В солодкі муки і тяжке страждання,
Покину карусель, під назвою любов.

Я хочу йти вперед, а не назад вертатись,
Забути біль, розкрити крила знов.
А після цього із гарячим чаєм
Окутатись у плед перед вікном.

Роздумувать про щире і про вічне.
Вмить забувати й знову пам’ятать.
Вдихати запах вітру, що безмовно свище
Відносячи в діру гірку печаль.