Пройшли уже дитячі ті роки,
І не вернути вже й не повернутись.
Та спогадів шматочки вдалині
Яскраво світяться лиш, щоб їх не забути.
Давно вже птахи відлетіли геть,
Ще ті, які нас в школу проводжали.
Здається, нещодавно - перший клас..
Та ні.. кінець.
Ми ж всі цього чекали.
Чекали всі кінця, бо втомлені були.
Від навчання, “домашки”, та й від школи.
А зараз в вирій відлетіли і самі..
В дорослий світ, звідки не повернемось вже ніколи.
Якби ж ми знали, як захочеться назад
Сівши за парту, руку підіймати.
І знов зайти в рідненьку школу, в милий клас,
І з нетерпінням рідну вчительку чекати.